Склад:
діюча речовина: Tegafurum;
1 капсула тверда містить 400 мг тегафуру;
допоміжна речовина: кислота стеаринова;
капсула:
корпус: титану діоксид (Е 171), хіноліновий жовтий (Е 104), заліза оксид (Е 172), желатин;
кришечка: титану діоксид (Е 171), хіноліновий жовтий (Е 104), пунцовий 4R (Е 124), желатин.
Лікарська форма.
Капсули тверді.
Фармакотерапевтична група.
Антинеопластичні засоби. Структурні аналоги пиримідину. Код АТС L01В С03.
Клінічні характеристики.
Показання.
Рак товстої та прямої кишки, шлунка, молочної залози; дифузний нейродерміт, шкірні лімфоми.
Протипоказання.
- Підвищена чутливість до препарату;
- термінальна стадія хвороби;
- гострі профузні кровотечі;
- тяжкі функціональні порушення печінки та/або нирок;
- лейкопенія (менше 3–109/л ), тромбоцитопенія (менше 100ּ109/л) та анемія (рівень гемоглобіну менше 30 од.);
- вагітність та період годування груддю;
- дитячий вік.
Спосіб застосування та дози.
Капсули застосовують внутрішньо. Доза препарату підбирається індивідуально залежно від переносимості препарату пацієнтом.
При пероральному застосуванні добова доза Фторафуру® становить 20–30 мг/кг маси тіла (1,2 — 1,6 г або 3–4 капсули), але може досягти 2 г (5 капсул); дозу поділяють на 2 прийоми і приймають кожного дня кожні 12 ч або 2–4 рази на добу. Курсова доза при прийомі внутрішньо 30–40 г. Тривалість лікувального курсу зазвичай 28 днів, інтервал між курсами 7 днів. Препарат необхідно приймати за 1 годину до або після прийому їжі. Доза препарату може бути змінена залежно від токсичності.
Для пацієнтів літнього віку та у випадку довготривалої терапії, а також в пізніх стадіях захворювання доза Фторафуру® повинна бути знижена. Фторафур® у схемах комбінованої хіміотерапії та як доповнення при променевій терапії застосовується в дозі, яка дорівнює або менше за дозу, що застосовується при монотерапії.
Побічні реакції.
Дуже часто (>1/10):
З боку кровоносної та лімфатичної системи: пригнічення кровотворення, анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія.
З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, анорексія, пронос, кишкові коліки, особливо на початку терапії.
Якщо токсичний вплив препарату підсилюється, необхідно або коригувати добову дозу Фторафуру®, або припинити застосування препарату.
Часто (>1/100, <1/10):
З боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості.
Фторафур® при застосуванні в дозах терапевтичного курсу спричиняє незначну імунодепресивну дію на загальну реактивність організму, а також на показники неспецифічного клітинного та гуморального імунітету.
З боку метаболізму та травлення: дегідратація організму.
З боку нервової системи: запаморочення, сонливість, втрата нюху, зміни смаку.
Порівнюючи внутрішнє та внутрішньовенне застосування Фторафуру®, у випадку внутрішнього застосування констатована менш виражена токсичність та більш слабка інтенсивність побічних дій, особливо це відноситься до небажаних симптомів центральної нервової системи (ЦНС).
З боку шлунково-кишкового тракту: стоматит, анорексія .
Особливо тяжкими побічними діями є стоматит та пронос, які зазвичай розвиваються на кінцевому етапі терапії, коли досягається загальна доза Фторафуру® 50 г та більше.
З боку функцій печінки та/або жовчовивідних шляхів: порушення функції печінки.
Шкірні та підшкірні порушення: дерматит з сверблячими макулопапульозними висипами, випадання волосся, пошкодження нігтів, суха шкіра.
Інші порушення: при дослідженнях виявлялося підвищення рівня АлАТ та АсАТ.
Рідше (>1/1 000, <1/100):
З боку кровоносної та лімфатичної системи: фебрильна нейтропенія.
Респіраторні, грудні порушення та середостіння: інтерстиціальна пневмонія.
З боку шлунково-кишкового тракту: в особливо тяжких випадках розвивається виразковий езофагофарингіт, дуоденіт або виразка дванадцятипалої кишки.
З боку сечостатевої системи: порушення функції нирок.
У випадку порушень функції нирок в організмі можуть накопичуватися метаболіти тегафуру, які іноді зумовлюють тяжкі комплікації інтоксикації.
Рідко (>1/10 000, <1/1 000):
Інфекції та паразитози: симптоми лейкоенцефаліту.
З боку функцій нирок та/або жовчовивідних шляхів: гострий гепатит.
Дуже рідко (1/10 000), включаючи окремі випадки:
З боку серцево-судинної системи: стенокардія, особливо стенокардія спокою.
З боку шлунково-кишкового тракту: гострий панкреатит.
Фторафуру® не властива кумуляція токсичного впливу.
Передозування.
Симптоми: підсилення токсичних явищ з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ), центральної нервової системи та пригнічення гомопоезу.
Лікування: контроль функцій кровотворення протягом не менше 4-х тижнів, за необхідності проводять симптоматичну терапію.
Специфічний антидот невідомий.
Слід також враховувати порушення діяльності деяких ферментних систем, які беруть участь у метаболізмі ФторафуруÒ. Внаслідок цього в організмі накопичуються активні метаболіти ФторафуруÒ, що призводить до зростання токсичних ефектів препарату.
Застосування в період вагітності або годування груддю.
Застосування ФторафуруÒ протипоказано під час вагітності та в період годування груддю.
Діти.
Безпека застосування ФторафуруÒ у дітей не доведена.
Особливості застосування.
При призначенні ФторафуруÒ слід звертати особливу увагу на пацієнтів з порушенням функцій кровотворення, печінки і нирок, метаболізму глюкози, з виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки, схильністю до геморагій, інфекційних захворювань. Регулярно слід контролювати картину крові, функціональний стан печінки і нирок. При тривалому застосуванні препарату його побічна дія посилюється.
Частим побічним явищем застосування тегафуру є пронос, за пацієнтами з вираженим проносом слід дбайливо наглядати та призначати рідину та електролітно заміщуючу терапію, для запобігання можливому фатальному зневодненню.
Запаморочення, нудота і блювання зменшуються при фракціюванні добової дози. При розвитку серйозних побічних ефектів необхідно припинити застосування препарату.
Слід мати на увазі, що препарат пригнічує репродуктивну функцію пацієнта.
До складу капсул Фторафур® входить барвник пунцовий 4R (Е 124), на який можуть розвинутися алергічні реакції.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Якщо при застосуванні ФторафураÒ виникають сонливість або запаморочення, слід утримуватися від керування транспортними засобами та роботи з механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Висока ефективність та відносно добра переносимість дозволяє включати Фторафур® у схеми комбінованої терапії. У випадку комбінованої хіміотерапії Фторафур® з успіхом заміщує 5-фторурацил.
Комбінована хіміотерапія ефективніша для тих пацієнтів, які до цього не отримували специфічне лікування тегафуром. Виявлено, що в результаті комбінованої хіміотерапії неоперабельні пухлини можуть стати операбельними, до того ж під час довготривалої ремісії метастази регресують.
Цитостатичній дії Фторафуру® сприяють урацил, тимідин, метотрексат, цисплатин, Н-(фосфатацетил)-Л-аспарагінова кислота, лейковорин, тамоксифен та інші протипухлинні препарати, у яких немає перехресної резистентності до тегафуру.
Комбінація Фторафуру® з лейковорином забезпечує пацієнтів хворих на рак шлунково-кишкового тракту, більш вираженою ефективністю терапії та більш легкою переносимістю побічних явищ.
Виявлено, що одночасне застосування Фторафуру®, неспецифічних імуномодуляторів та засобів, які підвищують захисні властивості організму (наприклад: левомізолу, інтерферону та ін.), чинить сприятливу дію.
У визначених умовах Фторафур® застосовується в якості допоміжного засобу при променевій терапії. Найкращі результати від терапії отримані у пацієнтів з невеликими обмеженими пухлинами шлунка та прямої кишки.
При одночасному застосуванні ФторафуруÒ та фенітоїну посилюється дія фенітоїну.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
ФторафурÒ та його натрієва сіль мають протипухлинну дію і за біологічними ознаками багато в чому нагадують 5-фторурацил. ФторафурÒ можна розглядати як транспортну форму 5-фторурацилу, що утворюється в організмі внаслідок активації ФторафуруÒ мікросомальними ферментами печінки. Метаболіт довго циркулює в організмі, забезпечуючи таким чином високу ефективність препарату.
У процесі метаболізування 5-фторурацилу утворюється 5-фтор-2'-дезоксиуридин-5'-монофосфат, який значно зменшує активність тимідилсинтетази. У таких умовах створюється дефіцит тимідин-5'-монофосфату (який можна вважати специфічним попередником дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК)), що зумовлює зупинення процесу поділу клітин, у тому числі злоякісних. До того ж інший метаболіт 5-фторурацил-5-фторуридин-5'-трифосфат інкорпорується у ланцюг рибонуклеїнової кислоти (РНК) та заміщує урацил, що супроводжується також і порушеннями дії РНК. Важливо підкреслити, що тегафур викликає вираженіші порушення біосинтезу, ніж 5-фторурацил. Це вказує на те, що тегафур діє не тільки як транспортна форма 5-фторурацилу, а й самостійно.
В основі цитостатичного ефекту тегафуру полягає його здатність втрутитися у метаболізм РНК повільно зростаючих пухлинних клітин (з невеликою проліферацією). До таких пухлин відносяться аденокарциноми травного тракту.
Найкращі результати отримані при застосуванні ФторафуруÒ для лікування пухлин шлунково-кишкового тракту (шлунка, товстої і прямої кишки ) і раку молочної залози.
Препарату властива також протизапальна і аналгетична дія, зменшення свербежу.
Фармакокінетика.
В основі фармакокінетичних властивостей тегафуру — його висока ліофільність (у 250 разів перевищує ліофільність 5-фторурацилу), препарат різко перетинає біологічні мембрани та поширюється по всьому організму, у тому числі і в тканину мозку.
При прийомі внутрішньо тегафур швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) і виявляється в крові щонайменше протягом 24 год після його одноразового введення.
Біодоступність тегафуру з травного тракту у 3 рази більша, ніж у 5-фторурацилу.
Біодоступність при прийомі внутрішньо та внутрішньовенно застосованого тегафуру схожа (площа під кривою концентрації та часу відповідно 668 та 510 нг/мл/годину).
Метаболізується в печінці з утворенням метаболітів, серед яких центральне місце займає фармакологічно активний 5-фторурацил. Виділення 5-фторурацилу з молекули тегафуру залежить від дози та виду введення; концентрація у плазмі 0,1–1,0 мг/мл зберігається протягом 48–96 год.
Тегафур швидко потрапляє до пухлини, у слизову травного тракту, у печінку, до кісткового мозку та до інших тканин.
Біоактивація здійснюється не тільки в печінці, а й може носити і локальний характер у пухлинній тканині, що відрізняється підвищеним вмістом цитозольних гідролітичних ферментів.
Тегафур головним чином виділяється із організму з сечею. В експериментах доведено, що у сечі 60% є незмінний тегафур, 10% — 5-фторурацил та всього 5% — активні метаболіти тегафуру. Через 12 годин відбувається значне зменшення кількості активної речовини, тому рекомендується застосовувати тегафур з інтервалом 12 годин.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості:
тверді желатинові капсули. Корпус капсул жовтого кольору, кришечка оранжевого кольору. Вміст капсул — порошок білого кольору без запаху.
Термін придатності.
4 роки.
Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
Умови зберігання.
Зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 100 капсул в пластмасовому контейнері з притиснювальною кришкою та контролем першого відкриття; по 1 контейнеру в картонній пачці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
АТ «Гріндекс», Латвія.
Місцезнаходження.
Вул. Крустпілс, 53, Рига, LV–1057, Латвія.
Тел.: +371 67083205
Факс: +371 67083505
Ел.пошта: grindeks@grindeks.lv
Коментарі