КЛАВАМІТИН 375 Ціна

Склад:

діючі речовини: амоксицилін та кислота клавуланова;

1 таблетка (375 мг) містить амоксициліну тригідрату еквівалентно амоксициліну 250 мг та калію клавуланату еквівалентно кислоті клавулановій 125 мг;

1 таблетка (625 мг) містить амоксициліну тригідрату еквівалентно амоксициліну 500 мг та калію клавуланату еквівалентно кислоті клавулановій 125 мг;

допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, тальк, натрію крохмальгліколят (тип А), гідроксипропілметилцелюлоза, етилцелюлоза, діетилфталат, титану діоксид (Е 171), поліетиленгліколь-6000, спирт ізопропіловий, дихлорметан.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Комбінації пеніцилінів, в тому числі з інгібіторами бета-лактамаз. Код ATC J01C R02.

Клінічні характеристики.

Показання.

Бактеріальні інфекції, спричинені чутливими до амоксициліну мікроорганізмами такої локалізації:

• інфекції ЛОР-органів, у т.ч. рецидивуючі тонзиліти, синусити, середні отити;
• інфекції дихальних шляхів, у т.ч. загострення хронічного бронхіту, часткова та бронхопневмонії; пневмонії;
• інфекції сечовидільної системи, в т.ч. цистити, уретрити, пієлонефрити;
• інфекції шкіри і м’яких тканин, у т.ч. запалення підшкірної клітковини, укуси тварин;
• зубні абсцеси з розповсюдженням на супутні тканини, періодонтит;
• септичний аборт, післяпологовий сепсис, інтраабдомінальний сепсис.

Протипоказання.

• Гіперчутливість до амоксициліну, клавуланової кислоти, інших антибіотиків пеніцилінового ряду та цефалоспоринів, до будь-якого з інгредієнтів препарату.
• Лімфатична лейкемія.
• Дитячий вік до 12 років (діти з масою тіла нижче 40 кг).
• Тяжкі порушення функції нирок у дітей (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв).
• Інфекційний мононуклеоз.
• Тяжкі захворювання шлунково-кишкового тракту.
• Холестатична жовтяниця.
• Тяжкі порушення функції печінки.
• Вагітність.
• Наявність в анамнезі жовтяниці або дисфункції печінки, пов’язаних із застосуванням Клавамітину.

Спосіб застосування та дози.

Дорослі та діти старше 12 років з масою тіла більше 40 кг: звичайна добова доза Клавамітину становить по одній таблетці 375 мг кожні 8 годин або по одній таблетці 625 мг 2–3 рази на добу, залежно від тяжкості інфекції. Максимальна добова доза амоксициліну становить 6 г для дорослих або 45 мг/кг маси тіла для дітей. Максимальна добова доза клавуланової кислоти становить 600 мг для дорослих або 10 мг/кг маси тіла для дітей.

Курс лікування становить до 14 діб.

Дозування при порушенні функції нирок

Дозування при гемодіалізі.

1 таблетка на добу плюс по 1 таблетці під час діалізу та наприкінці діалізу (враховуючи зниження концентрації амоксициліну та кислоти клавуланової у сироватці).

Дозування при порушенні функції печінки.

Застосовувати обережно; необхідно моніторувати печінкову функцію через регулярні проміжки часу. Даних щодо рекомендованих доз недостатньо.

Дозування у пацієнтів літнього віку.

Корекція дози у пацієнтів літнього віку не потрібна. При необхідності дозу коригують залежно від функції нирок.

Для оптимальної абсорбції та зменшення можливих побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту препарат слід приймати на початку вживання їжі.

Побічні реакції.

Побічна дія, відомості про яку наведені нижче, класифікована за органами і системами та за частотою її виникнення та розділена на такі категорії: дуже часто — більше 10%, часто — 1–10%, нечасто — 0,1–1%, поодинокі — 0,01–0,1%, рідкісні — менше 0,01%, включаючи одиночні повідомлення.

Інфекції та інвазії: часто — кандидоз шкіри та слизових оболонок.

Кров і кровоносна система: рідко — оборотна лейкопенія (включаючи нейтропенію) та тромбоцитопенія.

Дуже рідко — оборотний агранулоцитоз та гемолітична анемія, збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу.

Імунна система: дуже рідко — ангіоневротичний набряк, анафілаксія, синдром, подібний до сироваткової хвороби, алергічний васкуліт.

Нервова система: нечасто — запаморочення, головний біль.

Дуже рідко — оборотні гіперактивність та судоми. Судоми можуть виникати в разі порушення функції нирок або у хворих, які отримують високі дози препарату.

Шлунково-кишковий тракт: дуже часто — діарея.

Часто — нудота, блювання. Нудота частіше зустрічається при високих пероральних дозах. Побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту, які виникають при пероральній терапії, можуть бути зменшені шляхом застосування препарату на початку приймання їжі.

Нечасто — диспепсія.

Дуже рідко — антибіотикоасоційований коліт (включаючи псевдомембранозний коліт та геморагічний коліт), чорний "волосатий" язик.

Гепатобіліарна система: нечасто — помірне підвищення АСТ та/або АЛТ відзначалось у хворих, які приймали антибіотики класу бета-лактамів, однак значення цих змін невідоме.

Дуже рідко — гепатит та холестатична жовтяниця. Такі ж явища спостерігалися і при застосуванні інших пеніцилінів та цефалоспоринів. Реакції з боку печінки зустрічаються здебільшого у чоловіків та пацієнтів літнього віку і можуть бути пов‘язані з тривалим лікуванням. Явища та симптоми, як правило, виникають під час або одразу після лікування, проте у деяких випадках вони проявляються лише через кілька тижнів після припинення лікування. Печінкові розлади зазвичай оборотні. Проте вони бувають дуже тяжкими і в рідкісних випадках призводить до летального кінця. Найчастіше побічні явища з боку печінки спостерігалися у пацієнтів з тяжкими супутніми захворюваннями або тих, хто одночасно приймав препарати, відомі своїм негативним впливом на печінку.

Шкіра та слизові оболонки: нечасто — шкірні висипання, свербіж та кропив’янка.

Рідко — поліморфна еритема.

Дуже рідко — синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, бульозний ексфоліативний дерматит та гострий генералізований екзантематозний пустульоз. Якщо спостерігається будь-яка шкірна реакція гіперчутливості, лікування слід припинити.

Нирки та сечовидільна система: дуже рідко — інтерстиціальний нефрит, кристалурія.

Передозування.

Прийом великої кількості препарату може спричинити насамперед порушення з боку шлунково-кишкового тракту (біль у шлунку та животі, діарея, нудота, блювання), також збудження, безсоння, запаморочення, судоми. Інколи можливі висипання, гіперактивність, сонливість. Повідомлялось про випадки кристалурії, які іноді призводили до ниркової недостатності. У випадку передозування слід припинити приймання препарату. Лікування симптоматичне, приділяючи увагу корекції водно-електролітного балансу. Промивання щлунка, активоване вугілля. Клавамітин можна вивести з кровотоку методом гемодіалізу.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Даних щодо тератогенної дії Клавамітину немає. Безпека застосування у період вагітності та годування груддю не встановлена. Препарат може застосовуватися у період вагітності, якщо очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Амоксицилін і клавуланова кислота екскретуються у невеликій кількості в грудне молоко, тому протягом лікування слід припинити годування груддю.

Діти.

Дітям віком до 12 років з масою тіла менше 40 кг препарат у даній лікарській формі не рекомендується.

Особливості застосування.

Клавамітин слід призначати з обережністю пацієнтам з алергічними реакціями чи дисфункцією печінки в анамнезі. Є повідомлення про пацієнтів (7%) з алергією на пеніциліни в анамнезі, у яких розвинулись тяжкі реакції при лікуванні цефалоспоринами (перехресна алергенність), у зв¢язку з цим лікар повинен бути проінформований про наявність у пацієнта алергії на цефалоспорини та пеніциліни.

У разі розвитку суперінфекції прийом препарату припиняють і/або призначають відповідну терапію.

У 95% пацієнтів з інфекційним мононуклеозом та лімфатичною лейкемією відзначається екзантема, тому Клавамітин у цих випадках не рекомендується. Клавамітин не слід призначати пацієнтам із холестатичною жовтяницею або гепатитом, що спричинені пеніциліновими антибіотиками. Під час лікування препаратом необхідно контролювати функції органів і систем, включаючи функцію нирок, печінки, гемопоез.

При лікуванні Клавамітином пиття призначають у великій кількості.

Тривале застосування препарату іноді може спричиняти активізацію нечутливої до Клавамітину мікрофлори.

Зрідка у пацієнтів, які приймають Клавамітин, може спостерігатися подовження протромбінового часу. При супутньому прийомі антикоагулянтів необхідний відповідний моніторинг.

Клавамітин слід з обережністю призначати пацієнтам з дисфункцією печінки. Повідомлялося про зміни печінкових функціональних тестів у деяких хворих, які лікувалися Клавамітином.

Існують поодинокі повідомлення про холестатичну жовтяницю, яка може мати тяжкий перебіг, але зазвичай є оборотною. Симптоми і ознаки можуть не проявлятися до 6 тижнів після закінчення лікування.

Для пацієнтів з порушенням функції нирок необхідно коригувати дозу відповідно до ступеня порушення.

У пацієнтів зі зниженою екскрецією сечі дуже рідко може спостерігатися кристалурія. Тому для зменшення ризику виникнення кристалурії рекомендується під час лікування високими дозами амоксициліну підтримувати адекватний баланс між випитою рідиною та виведеною сечею (див. розділ “Передозування").

Клавамітин містить аспартам — джерело фенілаланіну, тому він повинен з обережністю призначатися пацієнтам з фенілкетонурією.

Для пацієнтів з тяжким ураженням нирок дозу слід підбирати індивідуально, можна також збільшити інтервал між повторними прийомами препарату.

Клавамітин не слід призначати пацієнтам з холестатичною жовтяницею або гепатитом, спричиненими пеніциліновими антибіотиками.

При лікуванні Клавамітином потрібно випивати велику кількість рідини.

Вплив на результати лабораторних аналізів. При застосуванні реактиву Бенедикта Клавамітин виявляє псевдопозитивну реакцію на глюкозу в сечі і позитивний результат тесту Кумбса.

Рекомендується застосовувати тести на глюкозу, що грунтуються на реакції ферментативного окиснення.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Враховуючи можливість виникнення запаморочення, рекомендовано утриматись від керування автотранспортом та роботі з іншими механізмами під час застосування Клавамітину.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При одночасному призначенні Клавамітину і метотрексату токсичність останнього підвищується. Одночасне застосування алопуринолу підвищує ризик розвитку екзантеми. У деяких випадках лікарський засіб може збільшувати протромбіновий час, тому при одночасному призначенні Клавамітину та антикоагулянтів слід бути обережними. Слід уникати одночасного призначення дисульфіраму. Клавамітин не можна призначати у комбінації з бета-лактамними антибіотиками (пенеми, цефалоспорини, монобактами) та бактеріостатичними антибіотиками (макроліди, тетрацикліни), які знижують ефективність препарату. Комбінація з рифампіцином діє антагоністично. Антибіотики знижують активність пероральних контрацептивів. Клавамітин можна застосовувати одночасно з хінолонами. Одночасний прийом пробенециду знижує екскрецію амоксициліну нирками, але не знижує екскрецію клавуланової кислоти.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Клавамітин є комбінацією амоксициліну — пеніцилінового антибіотика широкого спектра антибактеріальної дії і клавуланової кислоти — необоротного інгібітора ß-лактамаз, що утворює стабільні неактивні комплексні сполуки з ферментами та захищає амоксицилін від розпаду. Препарат має широкий спектр активності. Він активний щодо амоксицилінчутливих мікроорганізмів, а також щодо стійких бактерій, які утворюють ß-лактамази, до числа яких належать такі види:

• грампозитивні аероби (Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pуogenes, Streptococcus bovis, Staphylococcus aureus, Streptococcus epidermidis, Listeria spр., Enterococcus spр.);
• грамнегативні аероби (Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, Escherichia coli, Proteus sрp., Klebsiella sрp., Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Pasteurella multocida);
• анаероби (Peptococcus sрp., Peptostreptococcus sрp., Clostridium sрp., Baсteroides sрp., Actinomyces israelіi).

Фармакокінетика. Основні фармакокінетичні властивості амоксициліну та клавуланової кислоти схожі. Обидва компоненти добре абсорбуються після прийому внутрішньо; їжа не впливає на ступінь абсорбції. Максимальні концентрації у сироватці досягаються приблизно через 1 годину після прийому. Період напіввиведення амоксициліну становить 78 хв, а клавуланової кислоти — 60–70 хв. Амоксицилін і клавуланова кислота легко проникають у більшість тканин та рідин (легені, виділення з середнього вуха, секрет верхньощелепних синусів, плевральна і перитонеальна рідини, матка, яєчники тощо). Амоксицилін та клавуланова кислота у невеликій кількості проникають у грудне молоко.

Амоксицилін виводиться з сечею в основному у незміненому стані, а клавуланова кислота піддається активним метаболічним перетворенням та виводиться в основному із сечею, а також частково з фекаліями та з повітрям, що видихається.

У пацієнтів з порушеною функцією нирок виведення Клавамітину сповільнене, у зв’язку з чим слід змінити дозу відповідно до ступеня ураження нирок.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі овальні двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Термін придатності. 18 місяців.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці, в недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері, по 1 блістеру у коробці.

Заявник. Ананта Медікеар Лтд. Місцезнаходження. Сьют 1, 2 Стейшн Корт, Імперіал Варф, Таунмед Роад, Фулхам, Лондон, Сполучене Королівство.

Виробник. Екюмс Драгс енд Фармасьютикалс Лтд.

Місцезнаходження. 304, Мохан Плейс, Л.С.Сі., Блок-Сі, Сарасваті Віхар, Делі-110034, Індія;

19, 20, 21, Сек.-6А, IIE, СІДКУЛ, Раніпур, Харидвар-249403, Уттаракханд, Індія.

Категорія відпуску. За рецептом.