Склад:
діюча речовина: флудрокортизону ацетат;
1 таблетка містить 0,1 мг флудрокортизону ацетату;
допоміжні речовини: лактоза, моногідрат, крохмаль картопляний, желатин, магнію стеарат.
Лікарська форма.
Таблетки.
Фармакотерапевтична група.
Кортикостероїди для системного застосування. Мінералокортикоїди. Код АТС Н02А А02.
Клінічні характеристики.
Показання.
Замісна терапія первинної та вторинної недостатності кори надниркових залоз, хвороба Аддісона.
Лікування адрено-генітального синдрому з синдромом втрати солі.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до флудрокортизону або будь-якого з компонентів препарату.
Системна інфекція, якщо не проводиться специфічне лікування.
Спосіб застосування та дози.
Дозу препарату підбирають індивідуально, залежно від тяжкості захворювання та реакції на терапію. Протягом лікування може виникнути необхідність у зміні дози залежно від перебігу хвороби або в стресовій ситуації як, наприклад, оперативне втручання, травма або інфекційне захворювання.
Рекомендовані дози для дорослих:
звичайно застосовується від 0,1 мг дo 0,3 мг (1–3 таблетки) на добу;
Таблетки слід приймати вранці після їди, запиваючи склянкою рідини.
У разі пропуску дози слід прийняти препарат якнайшвидше або, якщо наближається час прийняття чергової дози, пропущену дозу не приймати. Не можна приймати дві дози одночасно.
Побічні реакції.
Більшість побічних ефектів пов’язано з мінералокортикотропною дією флудрокортизону. До них належать водно-електролітні порушення: затримка натрію та рідини в організмі, артеріальна гіпертензія, набряки, застійна недостатність кровообігу, втрата калію, гіпокаліємічний алкалоз, аритмії або зміни на ЕКГ, пов’язані з дефіцитом калію, та підвищене виведення кальцію. Короткотривале застосування флудрокортизону, подібно до інших кортикостероїдів, лише спорадично зумовлює побічні ефекти, пов’язані з глюкокортикотропною активністю. Ризик розвитку нижченаведених побічних ефектів стосується, перш за все, пацієнтів, які приймають флудрокортизон тривалий час або у комбінації з іншими кортикостероїдами.
Кістково-м'язова система: м'язова слабкість, стероїдна міопатія, гіпотрофія м'язів, остеопороз, компресійні переломи хребта, асептичний некроз голівки стегнової та плечової кістки, патологічні переломи трубчастих кісток.
Шлунково-кишковий тракт: пептична виразка та її наслідки: кровотеча, перфорація стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки, перфорація товстого або тонкого кишечнику, особливо у хворих із запаленням кишечнику; запалення підшлункової залози; здуття живота; ульцерозне запалення стравоходу, порушення травлення; кандидози, підвищенний апетит.
Шкіра: висипання, уповільнене загоєння ран; стоншення шкіри; екхімози та гематоми; еритема; надмірне потіння, пурпура, атрофічні смуги на шкірі, вугри, шкірні прояви, які нагадують зміни, характерні для системного червоного вовчака, зниження реакції у шкірних тестах.
Нервова система: ейфорія, розлади особистості, депресія, розлади сну, судоми; підвищення внутрішньочерепного тиску з папілярним набряком (псевдопухлина мозку — як правило, після занадто швидкого зниження дози); запаморочення та головний біль, неврит або парестезії, посилення симптомів психозу, епілепсія.
Ендокринні розлади: порушення менструацій; розвиток синдрому Кушинга; гальмування росту у дітей; вторинна недостатність кори надниркових залоз та гіпофіза, особливо у стресових ситуаціях (хвороба, травма, оперативне втручання), зниження толерантності до вуглеводів; маніфестний цукровий діабет та збільшення потреби в інсуліні та антидіабетичних препаратах у хворих з наявним цукровим діабетом, гірсутизм, збільшення маси тіла, негативний білковий та кальцієвий баланс.
Органи зору: зaдня субкапсулярна катаракта; підвищення внутрішньоочного тиску; глаукома; екзофтальм, стоншення рогівки або склери, загострення очних захворювань грибкової та вірусної етіології.
Інші порушення: некротичний васкуліт або лімфангіт, тромбофлебіт та облітеруючий ендартеріїт, лейкоцитоз, безсоння, алергічні реакції.
Передозувания.
У випадку прийняття високої разової дози флудрокортизону слід випити велику кількість води. Передозуванню можна запобігти, проводячи моніторинг концентрації електролітів у сироватці крові. Слід розглянути введення калію хлориду та обмеження натрію у дієті.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Забороняється застосування флудрокортизону у жінок репродуктивного віку та під час вагітностї за умови відсутності життєвих показань. Пацієнтки, у яких розвивається прееклампсія та відбувається затримка рідини в організмі, повинні перебувати під пильним наглядом лікаря.
Флудрокортизон виділяється з жіночим молоком та може спричинити у дитини небажані реакції: затримку росту або пригнічення секреції ендогенних гормонів кори надниркових залоз, тому на період лікування слід утриматись від годування груддю.
Діти.
Безпека та ефективність у дітей офіційно не були встановлені, тому препарат не застосовують у педіатричній практиці.
Особливості застосування.
Флудрокортизон може маскувати симптоми інфікованості, зменшуючи опір до інфекції та спроможність до її локалізації.
Пацієнти, які приймають лікарські препарати, що пригнічують імунну систему, є більш вразливими до інфекції, ніж здорові пацієнти. Перебіг вітряної віспи, оперізуючого лишаю та кору може бути тяжчим після введення кортикостероїдів. Пацієнтам, які не перехворіли на ці захворювання раніше, слід остерігатись, щоб ними не заразитись.
Пацієнтів, які не перехворіли на вітряну віспу і приймають пероральні кортикостероїди з причин, не пов’язаних із замісною терапією, слід віднести до групи ризику захворювання на тяжку форму віспи. Може відбутись загострення таких захворювань, як пневмонія, гепатит та дисеміноване внутрішньосудинне зсідання крові.
Після контакту з хворим на вітряну віспу показане введення імуноглобуліну Varicella zoster (VZIG) пацієнтам, які приймають кортикостероїди в даний час, або тим, які приймали їх протягом трьох місяців, що передували контакту з інфекцією. VZIG слід вводити протягом 3 днів, але не пізніше, ніж через 10 днів після контакту з хворим на вітряну віспу. Не слід припиняти приймання кортикостероїдів, тільки треба збільшити їх дозу. Після контакту з хворим на кір слід ввести імуноглобулін (IG).
Хворим, які лікуються флудрокортизоном, не слід робити щеплення живими вірусними вакцинами.
Застосування інактивованої бактеріальної або вірусної вакцини може не спричинити очікуваного збільшення антитіл.
У пацієнтів, які тривалий час приймають препарат Кортінефф, у тяжких стресових ситуаціях (травма, оперативне втручання або тяжкий перебіг хвороби) може виникнути необхідність у допоміжному лікуванні кортикостероїдами, як під час приймання препарату Кортінефф, так і у наступні роки.
Спеціальні застереження.
У хворих, які лікувалися кортикостероїдами, в ситуації підвищеного стресу слід застосовувати збільшену дозу швидкодіючого кортикостероїду.
Раптове припинення довготривалого лікування препаратом може призвести до недостатності кори надниркових залоз, гіпотензії та навіть смерті. Можливе спричинення синдрому відміни глюкокортикостероїдів, що проявляється гарячкою, міалгією, артралгією, значним погіршенням самопочуття, ринітом, кон’юнктивітом, сверблячими ущільненнями шкіри та зниженням маси тіла. Ці симптоми можуть виникнути навіть у випадку, коли недостатність кори надниркових залоз не виявляється. У зв’язку с цим припинення довготривалого застосування кортикостероїдів повинно відбуватися поступово і повільно.
Оскільки флудрокортизон чинить сильну мінералокортикотропну дію, слід контролювати дозування та затримку солей, враховуючи ризик розвитку артеріальної гіпертензії, набряків та збільшення маси тіла.
У разі тривалого застосування слід періодично контролювати концентрацію електролітів у сироватці крові.
Враховуючи ризик, пов’язаний із затримкою натрію в організмі, препарат Кортінефф слід приймати тільки за призначенням лікаря.
Враховуючи, що препарат Кортінефф передбачає довготривале застосування, в першу чергу як замісна терапія, для зменшення побічних ефектів, які можуть з’явитися внаслідок глюкокортикотропної дії, він має застосовуватися в найменш ефективних дозах.
Під час тривалого застосування флудрокортизону розвивається атрофія кори надниркових залоз, яка може утримуватись протягом багатьох років після припинення лікування.
У хворих з недостатністю щитоподібної залози або цирозом печінки дія флудрокортизону сильніша.
Хворим із гіпопротромбінемією потрібно обережно приймати ацетилсаліцилову кислоту в поєднанні з флудрокортизоном. Слід обережно застосовувати флудрокортизон при свіжих стравохідно-кишкових анастомозах, дивертикулах кишечнику, тромбофлебіті, захворюваннях, які супроводжуються висипаннями.
Слід обережно застосовувати флудрокортизон у випадках хронічного нефриту або ниркової недостатності, остеопорозу (особливо у жінок у постменопаузі), активної пептичної виразки або її ремісії, міастенії, грибкової або вірусної інфекцій, місцевої або системної, глаукоми (або глаукоми у сімейному анамнезі), гіперліпідемії, гіпоальбумінемії.
Введення флудрокортизону пацієнтам з активним туберкульозом слід обмежити випадками дисемінованого туберкульозу або туберкульозу з швидкоплинним перебігом і тільки з одночасним протитуберкульозним лікуванням. Пацієнтів з прихованими формами туберкульозу або позитивною туберкуліновою пробою, які отримують флудрокортизон, слід спостерігати, враховуючи ризик розвитку туберкульозу. При тривалому застосуванні кортикостероїдів пацієнти повинні отримувати протитуберкульозні препарати з профілактичною метою.
Слід дотримуватись обережності при застосуванні флудрокортизону у пацієнтів з гіпертензією, застійною серцевою недостатністю, стероїдною міопатією, епілепсією, порушеною функцією печінки, а також гострим психозом та психічними розладами. Наявна у минулому емоційна лабільність чи психотичні розлади можуть посилюватись при застосуванні флудрокортизону.
У пацієнтів з цукровим діабетом може настати погіршення, яке вимагатиме застосування вищої дози інсуліну. Флудрокортизон може спричиняти маніфестацію латентного цукрового діабету.
У жінок існує ризик нерегулярних місячних кровотеч.
Дітей, народжених від матерів, які приймали високі дози кортикостероїдів під час вагітності або у період грудного вигодовування, слід обстежувати з метою виявлення можливої недостатності кори надниркових залоз. У дітей, які тривалий час приймають кортикостероїди, можливі порушення зростання та розвитку.
У поодиноких випадках у пацієнтів, які приймають кортикостероїди, особливо у випадках раніше підтвердженої підвищеної чутливості до лікарських препаратів, можуть виникати анафілактичні реакції.
Кортінефф містить лактозу. Пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, недостатністю лактази Лаппа чи синдромом мальабсорбції глюкози та галактози не слід приймати препарат.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або работі з іншими механізмами.
Bідсутні дані, що стосуються впливу на психофізичний стан людини та швидкість нейромоторних реакцій.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
При одночасному застосуванні Кортінеффу:
- з барбітуратами, протиепілептичними засобами (фенітоїн, карбамазепін), рифампіцином, рифабутином, примідоном, глютатимідом, антигістамінними препаратами ослаблюється сила дії флудрокортизону;
- з анаболічними стероїдами, андрогенами збільшується ризик набряків, висипань;
- з пероральними контрацептивами, які містять естрогени, уповільнюється метаболізм та підсилюється дія флудрокортизону;
- з антитромботичними засобами (похідні кумарину, індадіон, гепарин, стрептокіназа, урокіназа) зменшується, а в деяких осіб збільшується ефективність дії цих препаратів.
Дозу необхідно призначати, враховуючи показники протромбінового часу;
- з пероральними протидіабетичними препаратами, інсуліном − ослаблення протидіабетичної дії;
- з сечогінними препаратами − зменьшується ефект дії діуретиків, гіпокаліємія, ослаблення дії проносних препаратів;
- з нестероїдними протизапальними ліками збільшується ризик розвитку виразкової хвороби та кровотечі з шлунково-кишкового тракту;
- з ліками та продуктами, що містять натрій − набряки, підвищення артеріального тиску; може виникнути необхідність обмеження натрію в дієті, а також ліків з великим вмістом натрію; застосування кортикостероїдів іноді вимагає додаткового прийому натрію.
При одночасному застосуванні вакцин, що містять живі віруси, та імуносупресивних доз глюкокортикостероїдів можливий розвиток вірусних захворювань та зниження ефективності вакцини.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Кортінефф (флудрокортизон) − синтетичний гормон кори надниркової залози, фторований похідний гідрокортизону з сильною мінералокортикотропною дією. Запальні захворювання не є показаннями для застосування флудрокортизону.
Флудрокортизон діє на дистальний відділ ниркових канальців, стимулюючи реабсорбцію натрію та затримку води, а також збільшує виведення калію та іонів водню. Флудрокортизон у дозах, більших за терапевтичні, може гальмувати функцію кори надниркових залоз, активність щитовидної залози, виділення АКТГ гіпофізом.
Також може стимулювати відкладення глікогену у печінці, зменшувати кількість еозинофільних гранулоцитів, може призводити до негативного азотистого балансу.
Фармакокінетика. Після внутрішнього застосування флудрокортизон швидко і повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Дослідження у людини та тварин після внутрішньовенного і дуоденального введення показали, що залежно від виду, через 30 хв після введення 50% або більше стероїду залишалось у незміненому вигляді. Флудрокортизон гідролізується до неетерифікованого спирту. Після введення у формі ацетату в крові можна визначити тільки неетерифікований спирт. Концентрація у крові досягає найвищого значення між 4 та 8 год. Максимальна концентрація у сироватці у здорових добровольців після внутрішньовенного введення спостерігається приблизно через 1,7 год від моменту введення.
Період напіввиведення після внутрішньовенного введення у тварин, а також у здорових добровольців становить 30 хв. Внаслідок уведення тваринам ацетату спостерігалось трифазне зниження концентрації у крові, а кожна фаза може відповідати виведенню метаболіту.
На 70% — 80% зв’язується з білками плазми, в основному з фракцією глобулінів.
У щурів більша частина дози виводиться з жовчю, а у собак і морських свинок — із сечею. У здорових добровольців 80% виводиться із сечею, а решта 20% − іншими шляхами. Подібно до того, як при метаболізмі інших стероїдів, виведення з жовчю врівноважується резорбцією з кишечнику, і певна кількість виводиться з калом.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору з кремовим відтінком, круглі, двоякопласкі з гладкими поверхнями і цілісними краями, з одного боку гравіровані літерою "F", з іншого − "−".
Термін придатності.
3 роки. Не приймати ліки після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С у захищеному від світла та вологи, недоступному для дітей місці, у щільно закритій упаковці.
Упаковка.
20 таблеток у флаконі з оранжевого скла з поліетиленовою пробкою № 1 у картонній коробці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
Паб'яніцький фармацевтичний завод Польфа АТ.
Pharmaceutical Works Polfa in Pabianice Joint-Stock Company.
Місцезнаходження.
вул. Пілсудського 5, 95–200 Паб'яніце, Польща.
5, Pilsudskiego St., 95–200 Pabianice, Poland.
Коментарі