КСАЛАТАН Ціна

Склад:

діюча речовина: 1 мл крапель містить 50 мкг латанопросту;

допоміжні речовини: натрію хлорид, бензалконію хлорид, натрію дигідрофосфат моногідрат, натрію гідрофосфат безводний, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Краплі очні.

Фармакотерапевтична група. Протиглаукомні препарати та міотичні засоби. Аналоги простагландинів. Код АТС S01E Е01.

Клінічні характеристики.

Показання.

Зниження підвищеного внутрішньоочного тиску (ВОТ) у хворих з відкритокутовою глаукомою, хронічною закритокутовою глаукомою та підвищеним внутрішньоочним тиском.

Зниження підвищеного внутрішньоочного тиску у дітей з підвищеним внутрішньоочним тиском і дитячою глаукомою.

Протипоказання.

Відома гіперчутливість до будь-якого із компонентів, що входять до складу Ксалатану.

Спосіб застосування та дози.

Рекомендована доза для дорослих (в тому числі осіб літнього віку):

Рекомендована доза становить одну краплю у кожне уражене око один раз на добу. Оптимальний ефект досягається при введенні Ксалатану ввечері.

Не слід застосовувати Ксалатан частіше, ніж один раз на добу, оскільки показано, що при застосуванні частіше, ніж раз на добу, зменшується ефект зниження внутрішньоочного тиску.

У разі пропуску дози слід продовжити лікування, ввівши наступну дозу у звичайному режимі.

Після закапування Ксалатану, як і будь-яких очних крапель, рекомендовано впродовж однієї хвилини стиснути слізний мішок у ділянці медіального кута ока (оклюзія слізних точок). Цю дію слід виконувати одразу ж після введення кожної краплі.

Перед введенням очних крапель слід зняти контактні лінзи. Встановлювати їх знову можна через 15 хвилин після закапування.

При застосуванні кількох очних лікарських засобів місцевої дії інтервал між їх введеннями має становити принаймні п’ять хвилин.

Застосування у дітей:

Очні краплі Ксалатан можна застосовувати дітям з таким же режимом дозування, як і в дорослих. Дані щодо застосування у недоношених немовлят (в яких гестаційний вік становить менш ніж 36 тижнів) відсутні. Дані щодо застосування у віковій групі до 1 року обмежені (4 пацієнти).

Побічні реакції.

Більшість побічних ефектів стосуються системи зору. У відкритому 5-річному дослідженні безпеки латанопросту у 33% пацієнтів розвивалася посилена пігментація райдужки. Інші побічні ефекти з боку органа зору загалом є транзиторними і виникають після введення дози препарату.

Побічні ефекти згруповано за частотою їх виникнення таким чином: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до <1/10), нечасто (від ≥1/1000 до <1/100), рідко (від ≥1/10 000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10 000), частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними).

Розлади з боку органа зору:

Дуже часто: посилена пігментація райдужки; легка або помірна гіперемія кон’юнктиви; подразнення ока (печіння з відчуттям «піску в очах», свербіння, поколювання і відчуття стороннього тіла в оці); зміни у віях і пушковому волоссі (збільшення довжини, товщини, пігментації та кількості) (переважна більшість випадків спостерігалась у японських пацієнтів).

Часто: транзиторні точкові епітеліальні ерозії, переважно безсимптомні; блефарит; біль в очах.

Нечасто: набряк повік; сухість очей; кератит; нечіткість зору; кон’юнктивіт.

Рідко: ірит/увеїт (більшість випадків зареєстровано у пацієнтів із супутніми факторами схильності до розвитку цих захворювань); макулярні набряки; симптомні набряки й ерозії рогівки; періорбітальні набряки; ріст вій у неправильному напрямку, що іноді призводило до подразнення ока; поява додаткового ряду вій біля вивідних проток мейбомієвих залоз (дистихіаз).

Частота невідома: кіста райдужки.

Розлади з боку нервової системи:

Частота невідома: головний біль, запаморочення.

Розлади з боку серця:

Дуже рідко: загострення стенокардії.

Частота невідома: прискорене серцебиття.

Розлади з боку респіраторної системи, грудної клітки та середостіння:

Рідко: бронхіальна астма, загострення бронхіальної астми і задишка.

Розлади з боку шкіри і підшкірної клітковини:

Нечасто: шкірні висипання.

Рідко: локалізована шкірна реакція на повіках; потемніння шкіри повік.

Розлади з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини:

Частота невідома: міалгія; артралгія.

Загальні розлади і реакції у місці введення:

Дуже рідко: біль у грудях.

Побічні ефекти у дітей

У двох короткотривалих клінічних дослідженнях (≤ 12 тижнів) за участю 93 дітей (25 і 68) профіль безпеки препарату був подібним до профілю безпеки у дорослих, і не було ідентифіковано жодних нових побічних ефектів. Профілі безпеки при короткотривалому застосуванні у різних досліджуваних підгрупах дітей також були подібні (див. розділ 5.1). Побічними реакціями, які спостерігалися у дітей частіше, ніж у дорослих, були назофарингіт і пірексія.

Передозування.

Окрім подразнення очей і гіперемії кон’юнктиви, жодні інші побічні ефекти з боку органа зору при передозуванні Ксалатаном не відомі.

У разі випадкового прийому Ксалатану внутрішньо слід мати на увазі, що в одному флаконі крапель міститься 125 мікрограмів латанопросту. Більш ніж 90% прийнятої дози метаболізується при першому проходженні через печінку. Внутрішньовенна інфузія препарату здоровим добровольцям в дозі 3 мкг/кг не викликала жодних симптомів, але введення дози 5,5–10 мкг/кг призводило до нудоти, болю в животі, запаморочення, підвищеної втомлюваності, приливів і надмірного пітніння. У мавп внутрішньовенна інфузія латанопросту в дозах до 500 мкг/кг не чинила істотного впливу на серцево-судинну систему.

У мавп внутрішньовенне введення латанопросту було асоційоване з транзиторною бронхоконстрикцією. Однак у пацієнтів із бронхіальною астмою помірної тяжкості місцеве очне застосування латанопросту в дозі, яка у сім разів перевищує терапевтичну дозу Ксалатану, не спричиняло бронхоконстрикції.

У разі передозування Ксалатаном слід здійснювати симптоматичне лікування.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Безпека цього лікарського засобу при його застосуванні під час вагітності у людини не встановлена. Він може чинити небезпечний фармакологічний вплив на перебіг вагітності, на плід або на організм новонародженої дитини, тому Ксалатан не слід застосовувати під час вагітності.

Лактація

Латанопрост і його метаболіти можуть проникати у грудне молоко, тому жінкам, які годують груддю, не слід лікуватися Ксалатаном або потрібно припинити годування на час лікування цим препаратом.

Діти.

Даний препарат застосовують дітям віком від 1 року.

Дані щодо ефективності і безпеки застосування препарату у віковій групі до 1 року (4 пацієнти) дуже обмежені. Дані щодо застосування у недоношених немовлят (у яких гестаційний вік становить менше ніж 36 тижнів) відсутні.

У дітей віком до 3 років, що переважно хворіють на первинну вроджену глаукому, терапією першої лінії залишається хірургічне втручання (наприклад трабекулотомія/гоніотомія).

Особливості застосування.

Ксалатан може викликати поступову зміну кольору очей, збільшуючи кількість коричневого пігменту в райдужці. Перед призначенням лікування пацієнтам потрібно повідомляти про можливість постійної зміни кольору очей. Лікування лише одного ока може призвести до розвитку постійної гетерохромії.

Ця зміна кольору очей переважно спостерігається у пацієнтів із змішаним забарвленням райдужки, наприклад синьо-коричневим, сіро-коричневим, жовто-коричневим та зелено-коричневим. У дослідженнях з вивчення латанопросту прояви цієї зміни виникали зазвичай у перші 8 місяців лікування, рідко — протягом другого або третього року, і не спостерігались після четвертого року лікування. Швидкість прогресування пігментації райдужки зменшується з часом, і пігментація залишається стабільною протягом п’яти років. Ефект посиленої пігментації у період після п’яти років дослідження не вивчався. У відкритому 5-річному дослідженні безпеки латанопросту посилена пігментація райдужки виникала у 33% пацієнтів. У більшості випадків забарвлення райдужки змінюється незначною мірою, і часто ця зміна не проявляється клінічно. Частота виникнення цього ефекту в пацієнтів із змішаним забарвленням райдужки варіювала від 7 до 85% і була найвищою у пацієнтів із жовто-коричневою райдужкою. У пацієнтів з однорідним синім кольором очей жодних змін забарвлення не спостерігалося, а в пацієнтів з очима однорідного сірого, зеленого або коричневого кольору такі зміни спостерігалися рідко.

Зміна кольору очей зумовлена підвищеним вмістом меланіну у стромальних меланоцитах райдужки, а не збільшенням кількості меланоцитів. Зазвичай коричнева пігментація концентрично поширюється навколо зіниці до периферії райдужки враженого ока, проте іноді уся райдужка або окремі її частини можуть набувати більш інтенсивного коричневого забарвлення. Подальшого збільшення кількості коричневого пігменту райдужки після відміни препарату не спостерігалося. У проведених до цього часу клінічних дослідженнях посилення пігментації не супроводжувалось жодними клінічними симптомами або патологічними змінами.

За наявності невусів або лентиго на райдужці не спостерігалося їх зміни під впливом терапії. У клінічних дослідженнях не спостерігалося накопичення пігменту в трабекулярній сітці або будь-якій іншій ділянці в передній камері ока. Досвід клінічного застосування препарату протягом 5 років не виявив яких-небудь негативних клінічних наслідків посиленої пігментації райдужки, тому при зміні забарвлення райдужки терапію Ксалатаном можна продовжувати. Однак пацієнти повинні підлягати регулярному моніторингу, і якщо цього вимагає клінічна ситуація, Ксалатан можна відмінити.

Досвід застосування Ксалатану при хронічній закритокутовій глаукомі, відкритокутовій глаукомі у пацієнтів із псевдофакією та пігментній глаукомі обмежений. Немає досвіду застосування Ксалантану при запальній та неоваскулярній глаукомі, запальних захворюваннях очей або вродженій глаукомі. Ксалатан зовсім не впливає на зіницю або чинить на неї невеликий вплив, але досвіду застосування препарату при гострих нападах закритокутової глаукоми немає. Таким чином, доти, поки не накопичено достатнього клінічного досвіду, рекомендовано з обережністю застосовувати Ксалатан при перелічених захворюваннях.

Дані щодо застосування Ксалатану протягом періопераційного періоду в пацієнтів із катарактою обмежені. Призначати Ксалатан таким пацієнтам слід з обережністю.

Повідомлялось про випадки макулярних набряків, головним чином у пацієнтів з афакією, у пацієнтів із псевдофакією та розривом задньої капсули кришталика або передньокамерними лінзами, або у пацієнтів з відомими факторами ризику кістозного макулярного набряку (такими як діабетична ретинопатія й оклюзія вен сітківки). Слід з обережністю застосовувати Ксалатан у пацієнтів з афакією, у пацієнтів із псевдофакією та розривом задньої капсули кришталика або передньокамерними лінзами, або у пацієнтів з відомими факторами ризику кістозного макулярного набряку.

Слід з обережністю призначати Ксалатан пацієнтам з відомими факторами ризику, які обумовлюють схильність до іриту/увеїту.

Досвід застосування у пацієнтів з бронхіальною астмою обмежений, хоча в постмаркетинговий період повідомлялось про деякі випадки загострення бронхіальної астми і/або задишки. Таким чином, поки не накопичено достатнього клінічного досвіду, призначати препарат пацієнтам з бронхіальною астмою слід з обережністю.

Спостерігалися зміни кольору шкіри в періорбітальній ділянці, при цьому більшість випадків відмічено у японських пацієнтів. Наявні на сьогодні дані свідчать про те, що зміна забарвлення шкіри в періорбітальній ділянці не є постійною, і в деяких випадках вона зникала без відміни Ксалатану.

Латанопрост може поступово змінювати у віях і пушковому волоссі навколо ока, в яке вводився препарат; ці зміни включають збільшення довжини, товщини, пігментації та кількості волосин у віях чи пушковому волоссі, а також ріст вій у неправильному напрямку. Зміни у віях є оборотними і зникають після відміни препарату.

Ксалатан містить бензалконію хлорид, який зазвичай використовується як консервант в очних препаратах. Повідомлялось, що бензалконію хлорид викликав точкову кератопатію і/або токсичну виразкову кератопатію; він може спричиняти подразнення ока, і відомо, що він призводить до зміни кольору м’яких контактних лінз. За частого або тривалого застосування Ксалатану в пацієнтів із сухістю очей або захворюваннями, при яких ушкоджується рогівка, необхідно здійснювати ретельний моніторинг стану пацієнтів. Контактні лінзи можуть абсорбувати бензалконію хлорид, тому їх слід знімати перед застосуванням Ксалатану і встановлювати на місце через 15 хвилин після введення препарату.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Застосування очних крапель, як і інших очних лікарських засобів, може призвести до тимчасової нечіткості зору. Поки цей ефект не мине, пацієнтам не слід керувати транспортними засобами або працювати з механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Точні доказові дані про взаємодію Ксалатану з іншими лікарськими засобами відсутні.

Повідомлялось про парадоксальне підвищення внутрішньоочного тиску після одночасного офтальмологічного застосування двох аналогів простагландинів. Таким чином, одночасне застосування двох або більше простагландинів, аналогів простагландинів або похідних простагландинів не рекомендується.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Діюча речовина латанопросту — аналог простагландину F_2α, селективний агоніст простаноїдного рецептора FP, який знижує внутрішньоочний тиск, збільшуючи відтік водянистої вологи ока. Зниження внутрішньоочного тиску в людини починається приблизно через три-чотири години після введення препарату, а максимальний ефект досягається через вісім-дванадцять годин. Зниження тиску підтримується протягом принаймні 24 годин.

Дослідження на тваринах і дослідження за участю людей вказують на те, що основний механізм дії полягає у посиленні увеосклерального відтоку, хоча повідомлялось також про деяке загальне сприяння відтоку (зменшення опору відтоку) у людини.

Базові дослідження продемонстрували ефективність Ксалатану як монотерапії. Крім того, було проведено клінічні дослідження, в яких вивчали застосування Ксалатану у комбінованій терапії, включно з дослідженнями, які показали, що латанопрост ефективний при застосуванні у комбінації з антагоністами бета-адренорецепторів (тимололом). Короткотривалі дослідження (тривалістю 1 або 2 тижні) вказують на те, що латанопрост демонструє адитивний ефект при застосуванні у комбінації з адреноміметиками (дипівалілом епінефрину) та пероральними інгібіторами карбоангідрази (ацетазоламідом) і принаймні частково адитивний ефект при застосуванні з агоністами холінергічних рецепторів (пілокарпіном).

Клінічні дослідження показали, що латанопрост не має статистично значущого впливу на утворення водянистої вологи. Не виявлено жодного впливу латанопросту на гематоофтальмічний бар’єр.

У дослідженнях на мавпах латанопрост при застосуванні у терапевтичних дозах не впливав або майже не впливав на внутрішньоочний кровообіг. Однак під час місцевого застосування може виникати легка або помірна кон’юнктивальна або епісклеральна гіперемія.

У мавп на фоні тривалого введення латанопросту в очі після екстракапсулярної екстракції кришталика не спостерігалось впливу на кровоносні судини сітківки за результатами флуоресцентної ангіографії.

Пацієнтів із псевдофакією під час короткотривалого дослідження за участю латанопрост не викликав витікання флуоресцеїну в задній відрізок ока.

Латанопрост у терапевтичних дозах не чинив жодного статистично значущого фармакологічного впливу на серцево-судинну і дихальну системи.

Діти

Ефективність Ксалатану у дітей віком ≤ 18 років було продемонстровано у 12-тижневому подвійному-сліпому клінічному дослідженні, в якому латанопрост порівнювали із тимололом у 107 пацієнтів з внутрішньоочною гіпертензією і дитячою глаукомою. Гестаційний вік новонароджених мав становити принаймні 36 тижнів. Пацієнти отримували латанопрост (0,005%) один раз на добу або тимолол 0,5% (або вибірково, 0,25% для учасників віком до 3 років) двічі на добу. Первинною кінцевою точкою в оцінці було середнє зниження внутрішньоочного тиску (ВОТ) на 12-й тиждень дослідження порівняно з початковим показником. Середні зниження ВОТ у групах лікування латанопростом і тимололом були подібними. У всіх досліджуваних вікових групах (від 0 до <3 років, від 3 до <12 років і від 12 до 18 років) показники середнього зниження ВОТ на 12-й тиждень у пацієнтів, які отримували латанопрост, і пацієнтів, які отримували тимолол, були подібними. Утім, дані щодо ефективності латанопросту у віковій групі від 0 до <3 років отримано лише для 13 пацієнтів, а для 4 пацієнтів, які представляли вікову групу від 0 до <1 року, обгрунтованої ефективності не продемонстровано. Дані щодо ефективності у недоношених немовлят (гестаційний вік яких становив менш ніж 36 тижнів) відсутні.

Показник зниження ВОТ у підгрупі учасників дослідження із первинною вродженою глаукомою/глаукомою немовлят (ПВГ) був подібним у пацієнтів, які отримували латанопрост, і пацієнтів, які отримували тимолол. Результати у підгрупі хворих на не-ПВГ (наприклад, ювенільну відкритокутову глаукому, афакічну глаукому) і хворих на ПВГ були подібними.

Значення внутрішньоочного тиску у дітей ставав помітним через тиждень після початку лікування (див. таблицю) і зберігався упродовж 12 тижнів дослідження, так само як і в дорослих.

СП: стандартна помилка середнього.

^* Скоригований розрахунковий показник на основі моделі коваріаційного аналізу (ANCOVA).

Фармакокінетика.

Латанопрост (молекулярна маса — 432,58) — це попередник лікарського засобу у вигляді ізопропілового ефіру, який сам по собі є неактивним, але стає біологічно активним після гідролізу до кислоти латанопросту.

Попередник лікарського засобу добре всмоктується через рогівку, і весь препарат, який потрапляє у водянисту вологу ока, гідролізується під час проходження через рогівку.

Дослідження у людини вказують на те, що максимальна концентрація препарату у водянистій волозі досягається приблизно через 2 години після місцевого введення. Після місцевого застосування у мавп латанопрост розповсюджується переважно в передній камері, кон’юнктиві та повіках. Лише мізерні кількості препарату досягають задній камері.

Кислота латанопросту практично не метаболізується в очах. Основний метаболізм відбувається у печінці. Період напіввиведення із плазми крові у людини становить 17 хвилин. У дослідженнях на тваринах основні метаболіти — 1,2-динор- і 1,2,3,4-тетранор метаболіт — виявляють лише слабку біологічну активність або зовсім не виявляють її й екскретуються головним чином із сечею.

Діти

Було проведено відкрите фармакокінетичне дослідження з вивчення концентрацій кислоти латанопросту в плазмі у 22 дорослих і 25 дітей (віком від 0 до <18 років) з внутрішньоочною гіпертензією і глаукомою. Пацієнти у всіх вікових групах отримували лікування латанопростом (0,005%) по одній краплині в кожне око протягом мінімум 2 тижнів. Системна експозиція кислоти латанопросту у дітей віком від 3 до <12 років була в 2 рази вищою, ніж у дорослих пацієнтів, а в дітей віком <3 років — у 6 разів вищою, ніж у дорослих; при цьому зберігався широкий резерв безпеки препарату щодо виникнення системних побічних ефектів. Медіана часу до досягнення максимальної плазмової концентрації у всіх вікових групах становила 5 хвилин з моменту введення дози. Середній періоду напіввиведення із плазми була невеликою (<20 хвилин) і подібною для дітей та дорослих, завдяки чому накопичення кислоти латанопросту в загальній системі кровообігу у стаціонарному стані не спостерігалось.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.

Термін придатності.

3 роки.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі +2 — +8 SYMBOL 176 \f "Symbol" \s 12С в захищеному від світла, недоступному для дітей місці.

Відкритий флакон зберігати при температурі не вище 25SYMBOL 176 \f "Symbol" \s 12 С; використати впродовж 6 тижнів.

Упаковка. По 2,5 мл у поліетиленовому флаконі. По 1 флакону в картонній коробці або по 1 флакону у картонній коробці упаковані по 3 флакони в картонну коробку або по 3 флакони в картонній коробці..

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Пфайзер Менюфекчуринг Бельгія Н.В., Бельгія/Pfizer Manufacturing Belgium N.V., Belgium.

Місцезнаходження. Rijksweg 12, 2870 Puurs, Belgium/Ріджксвег, 12, 2870 Пурс, Бельгія.