НІМОТОП Ціна

Склад:

діюча речовина: nimodipine;

1 таблетка містить 30 мг німодипіну;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, магнію стеарат, крохмаль кукурудзяний, повідон, заліза оксид, макрогол 4000, гіпромелоза, титану діоксид.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Селективні блокатори кальцієвих каналів з переважним впливом на судини. Код АТС С08С А06.

Клінічні характеристики.

Показання.

• Профілактика та лікування ішемічних неврологічних розладів, зумовлених спазмом судин головного мозку після субарахноїдального крововиливу внаслідок розриву аневризми.

• Лікування функціональних порушень мозку у пацієнтів літнього віку з вираженою симптоматикою.

Протипоказання.

Застосування препарату Німотоп^® протипоказано для лікування особам з індивідуальною гіперчутливістю до німодипіну або до інших компонентів препарату.

Застосування препарату Німотоп^® у комбінації з рифампіцином протипоказане, оскільки одночасне застосування цих лікарських засобів призводить до значного зниження ефективності препарату Німотоп^®.

Протиепілептичні засоби (фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін) значно знижують біодоступність німодипіну, тому одночасне застосування Німотопу з цими препаратами протипоказано.

Лікування функціональних порушень мозку:

Тяжке порушення функції печінки, особливо при цирозі печінки, може призвести до збільшення біодоступності німодипіну внаслідок зменшення повноти первинного метаболізму і зниження метаболічного кліренсу. Тому препарат Німотоп^® не слід застосовувати для лікування функціональних порушень мозку пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки (наприклад, цироз печінки)

Спосіб застосування та дози.

Лікування функціональних порушень мозку:

При лікуванні функціональних порушень мозку у пацієнтів літнього віку рекомендована доза, якщо не буде призначена лікарем інша — по 1 таблетці Німотопу тричі на добу (30 мг німодипіну 3 рази на добу).

У пацієнтів зі значно зниженою функцією нирок (швидкість клубочкової фільтрації менше 20 мл/хв) слід ретельно розглянути питання про необхідність призначення лікування препаратом і систематично проводити обстеження пацієнта.

Профілактика та лікування ішемічних неврологічних розладів, зумовлених спазмом судин головного мозку після субарахноїдального крововиливу внаслідок розриву аневризми:

Після курсу інфузійної терапії Німотоп^® призначають внутрішньо, по 60 мг (2 таблетки, вкриті оболонкою) 6 разів на добу.

У випадку розвитку побічних реакцій дозу слід зменшити, а у разі потреби — припинити застосування препарату.

Порушення функції печінки, особливо при цирозі печінки, може призвести до збільшення біодоступності німодипіну внаслідок зменшення повноти первинного метаболізму і зниження метаболічного кліренсу. При цьому побічні реакції (наприклад, зниження артеріального тиску) можуть бути більш вираженими. У таких випадках дозу необхідно зменшити, а у разі необхідності — припинити застосування препарату.

При супутньому застосуванні препарату з інгібіторами або індукторами CYP 3A4 може виникнути потреба у корекції дози (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Таблетки ковтають цілими, не розжовуючи, з невеликою кількістю рідини, незалежно від вживання їжі, з інтервалами не менше 4 годин. Не рекомендується застосовувати грейпфрутовий сік одночасно з препаратом.

Побічні реакції.

Нижче наведено перелік побічних реакцій на препарат на підставі клінічних досліджень німодипіну за показанням «субарахноїдальний крововилив унаслідок аневризми», розподілених за частотою згідно з категоріями CIOMS ΙΙΙ (плацебо — контрольовані дослідження: німодипін N= 703; плацебо N = 692; неконтрольовані дослідження: німодипін N=2496; за станом на 31 серпня 2005 р.)

Частоту побічних реакцій, пов’язаних з прийомом німодипіну за показаннями «профілактика та лікування ішемічних неврологічних розладів, зумовлених спазмом судин головного мозку після субарахноїдального крововиливу внаслідок розриву аневризми» та «лікування функціональних порушень мозку у пацієнтів літнього віку з вираженою симптоматикою», було сумовано та подано в таблицях, що розташовані нижче.

Перелічені нижче небажані явища розподілені за частотою виникнення відповідно до наступної|слідуючої| градації: дуже часті (≥1/10), часті (≥1/100, <1/10), нечасті (≥1/1000, <1/100), рідкісні (від ≥1/10000 до <1/1000), дуже рідкісні (<1/10000). У кожному стовпчику побічні реакції зазначені в порядку зниження їх ступеня тяжкості.

Таблиця 1.

Побічні реакції, пов’язані з прийомом німодипіну за показаннями «профілактика та лікування ішемічних неврологічних розладів, зумовлених спазмом судин головного мозку після субарахноїдального крововиливу внаслідок розриву аневризми»

Нижче наведено перелік побічних реакцій на препарат на підставі клінічних досліджень німодипіну за показанням «лікування функціональних порушень мозку у пацієнтів літнього віку з вираженою симптоматикою», розподілених за частотою згідно з категоріями CIOMS ΙΙΙ (плацебо-контрольовані дослідження: німодипін N= 1594; плацебо N = 1558; неконтрольовані дослідження: німодипін N=8049; за станом на 20 жовтня 2005 р.) і постмаркетингових досліджень (за станом на жовтень 2005 р.).

Побічні реакції, зазначені як «поширені», зустрічалися з частотою нижче 2%.

Перелічені нижче небажані явища розподілені за частотою виникнення відповідно до наступної|слідуючої| градації: дуже часті (≥1/10), часті (≥1/100, <1/10), нечасті (≥1/1000, <1/100), рідкісні (від ≥1/10000 до <1/1000), дуже рідкісні (<1/10000). У кожному стовпчику побічні реакції зазначені в порядку зниження їх ступеня тяжкості.

Таблиця 2.

Побічні реакції, пов’язані з прийомом німодипіну за показаннями «лікування функціональних порушень мозку у пацієнтів літнього віку з вираженою симптоматикою»

Передозування.

Симптоми: при гострому передозуванні спостерігаються артеріальна гіпотензія, тахікардія або брадикардія, нудота, розлади з боку шлунково-кишкового тракту.

Лікування: при гострому передозуванні рекомендується негайна відміна препарату. При призначенні екстреної допомоги показана симптоматична терапія. У якості екстреної терапії рекомендується промивання шлунка з подальшим застосуванням активованого вугілля.

При cуттєвому зниженні артеріального тиску внутрішньовенно вводять норадреналін або допамін. Оскільки специфічний антидот невідомий, при лікуванні інших побічних реакцій надають також симптоматичну терапію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Відповідні дослідження впливу на вагітних жінок не проводилися. Якщо необхідно застосовувати препарат під час вагітності, слід ретельно зважити користь і потенційний ризик від прийому препарату залежно від тяжкості клінічної картини.

Виявлено, що концентрація німодипіну та його метаболітів у материнському молоці за порядком величин відповідає такій концентрації у материнській плазмі. Під час прийому препарату матерям не рекомендується годувати немовлят груддю.

В одиничних випадках в умовах запліднення in vitro антагоністи кальцію асоціювалися з оборотними біохімічними змінами в ділянці голівки сперматозоїдів, що може призводити до порушення функції сперми.

Діти.

Препарат не застосовують у дітей.

Особливості застосування.

Спеціальні попередження та запобіжні заходи.

Лікування функціональних порушень мозку

При лікуванні осіб літнього віку, хворих із вираженими порушеннями функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації менше 20 мл/хв) або тяжкою патологією серцево-судинної системи слід ретельно розглянути питання про необхідність призначення лікування препаратом і систематично проводити обстеження пацієнта.

Профілактика та лікування ішемічних неврологічних розладів, зумовлених спазмом судин головного мозку після субарахноїдального крововиливу внаслідок розриву аневризми

Рекомендується ретельний моніторинг пацієнта при підвищенні внутрішньочерепного тиску або підвищеному вмісті води у тканинах головного мозку (генералізованому набряку головного мозку), хоча застосування німодипіну не асоційоване із підвищенням внутрішньочерепного тиску.

Лікування функціональних порушень мозку або профілактика та лікування ішемічних неврологічних розладів, зумовлених спазмом судин головного мозку після субарахноїдального крововиливу внаслідок розриву аневризми

Застосування німодипіну потребує особливої обережності при артеріальній гіпотензії (рівень систолічного тиску менше 100 мм рт.ст.).

При призначенні пацієнтам з нестабільною стенокардією або протягом перших 4 тижнів після розвитку гострого інфаркту міокарда, лікар повинен ретельно зважити співвідношення потенційного ризику (наприклад, знижений коронарний кровоток та міокардіальна ішемія) та користі від застосування препарату (наприклад, покращення мозкової перфузії).

Німодипін метаболізується через систему цитохрому Р450 3А4. Тому препарати, що впливають на цю ферментну систему, можуть змінити первинний метаболізм або кліренс німодипіну.

Препарати, які є інгібіторами або індукторами системи цитохрому Р450 3А4, тому можуть призводити до підвищення концентрацій німодипіну у плазмі крові, наприклад:

• макроліди (наприклад, еритроміцин);
• інгібітори анти-ВІЛ-протеази (наприклад, ритонавір);
• азольні протигрибкові засоби (наприклад, кетоконазол);
• антидепресанти нефазодон та флуоксетин;
• хінупристин/дальфопристин;
• циметидин;
• вальпроєва кислота.

При одночасному застосуванні цих препаратів слід контролювати артеріальний тиск і, у разі необхідності, розглянути питання про зниження дози німодипіну.

Здатність керувати автомобілем і механізмами може бути порушена у зв'язку з можливим виникненням запаморочення.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Німодипін метаболізується через систему цитохрому Р450 ЗА4, локалізовану як у слизовій оболонці кишечника, так і в печінці. Тому препарати, що впливають на цю ферментну систему, можуть змінити первинний метаболізм або кліренс німодипіну.

При застосуванні німодипіну одночасно з нижченаведеними препаратами слід прийняти до уваги ступінь, а також тривалість взаємодії.

На підставі досліду застосування інших антагоністів кальцієвих каналів відомо, що рифампіцин підсилить метаболізм німодипіну внаслідок індукції ферментів. Таким чином, одночасне застосування рифампіцину і німодипіну призводить до значного зниження ефективності останнього. Застосування препарату Німотоп^® у комбінації з рифампіцином протипоказане.

Попереднє систематичне призначення таких протиепілептичних засобів, як фенобарбітал, фенітоїн чи карбамазепін значно знижує біодоступність таблеток німодипіну, тому одночасне застосування пероральної форми Німотоп^® з цими препаратами протипоказане.

При одночасному застосуванні нижченаведених інгібіторів системи цитохрому Р450 ЗА4 слід контролювати артеріальний тиск і, у разі необхідності, розглянути питання про корекцію дози німодипіну.

Не проводилося досліджень взаємодії між німодипіном і макролідними антибіотиками. Відомо, що деякі макролідні антибіотики інгібують систему цитохрому Р450 ЗА4 і не можна виключити можливості взаємодії між лікарськими засобами на цьому рівні. Зважаючи на це, макролідні антибіотики не слід застосовувати з німодипіном.

Азитроміцин, який хоча і належить за структурою до класу макролідних антибіотиків, не інгібує CYP3A4.

Не проводилося офіційних досліджень для вивчення потенційної взаємодії між німодипіном та інгібіторами анти-ВІЛ протеази (наприклад, ритонавіром). Встановлено, що препарати цього класу є потужними інгібіторами системи цитохрому Р450 ЗА4. Зважаючи на це, не можна виключити можливості вираженого і клінічно вагомого підвищення концентрації німодипіну у плазмі при його одночасному застосуванні з інгібіторами протеази.

Не проводилося офіційних досліджень для вивчення потенційної взаємодії між німодипіном та кетоконазолом. Відомо, що азольні протигрибкові засоби інгібують систему цитохрому Р450 ЗА4 і повідомлялося про різні взаємодії для інших дигідропіридинових антагоністів кальцієвих каналів. Тому при одночасному застосуванні з таблетками німодипіну не можна виключити суттєвого підвищення системної біодоступності німодипіну внаслідок зниження первинного метаболізму.

Не проводилося офіційних досліджень для вивчення потенційної взаємодії між німодипіном та нефазодоном. Відомо, що антидепресант є потужним інгібітором цитохрому Р450 ЗА4. Зважаючи на це, не можна виключити можливості підвищення концентрації німодипіну у плазмі при його одночасному застосуванні з нефазодоном.

Тривале одночасне застосування Німотопу^® і флуоксетину спричиняло збільшення концентрації німодипіну у плазмі крові майже на 50%. Дія флуоксетину значно послаблювалась, а дія його активного метаболіту норфлуоксетину не змінювалася.

На підставі досвіду застосування ніфедипіну його одночасне застосування з хінупристином/дальфопристином може призводити до збільшення концентрації німодипіну у плазмі крові.

Одночасне застосування препарату Німотоп^® та антагоніста Н₂-рецепторів циметидину або препаратів вальпроєвої кислоти може призвести до збільшення концентрації німодипіну у плазмі крові.

Тривале застосування німодипіну з антидепресантом нортриптиліном призводить до незначного зниження експозиції німодипіну, концентрація нортриптиліну у плазмі крові залишається незмінною.

Німодипін при одночасному призначенні може підсилювати гіпотензивний ефект таких гіпотензивних препаратів:

• діуретиків;
• β — блокаторів;
• інгібіторів АПФ (інгібіторів ангіотензин перетворюючого ферменту);
• A 1- антагоністів;
• інших антагоністів кальцію;
• α — адреноблокаторів;
• інгібіторів фосфодіестерази — 5;
• α — метилдопи.

Однак, якщо неможливо уникнути комбінацій такого типу, необхідно уважно стежити за станом пацієнта.

При дослідженні на мавпах встановлено, що одночасне внутрішньовенне застосування німодипіну і анти — ВІЛ препарату зидовудину призводить до значного збільшення AUC для зидовудину і зниження об’єму його розподілу і кліренсу.

Грейпфрутовий сік інгібує систему цитохрому Р450 ЗА4. Застосування дигідропіридинів — антагоністів кальцієвих каналів — одночасно з грейпфрутовим соком призводить до підвищення концентрацій у плазмі та пролонгованої дії німодипіну внаслідок зниженого первинного метаболізму або кліренсу. Внаслідок цього може збільшуватися гіпотензивний ефект препарату. Після вживання грейпфрутового соку цей ефект може тривати принаймні 4 дні. Тому одночасне застосування грейпфруту/грейпфрутового соку і німодипіну не рекомендується.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Німодипін має виражену селективну дію у деяких ділянках головного мозку. Його терапевтичні властивості пов’язані зі здатністю інгібувати скорочення клітин гладких м’язів, спричинене іонами кальцію.

Німодипін захищає нейрони та стабілізує їх функцію; він сприятливо впливає на кровопостачання головного мозку і підвищує толерантність до ішемії через взаємодії з рецепторами нейронів і цереброваскулярними рецепторами, пов’язаними з кальцієвими каналами. Інші дослідження продемонстрували, що це не призводить до внутрішньомозкового феномену обкрадання.

Клінічно було продемонстровано, що німодипін зменшує розлади пам’яті та покращує концентрацію уваги у пацієнтів при порушеннях функції головного мозку.

Німодипін позитивно впливає на інші типові симптоми, як було продемонстровано оцінкою загальних клінічних показників, оцінкою індивідуальних розладів, спостереженням за поведінкою і психометричними тестами.

Фармакокінетика.

Всмоктування.

Активна речовина німодипіну практично повністю всмоктується при пероральному прийомі. Пікова концентрація у плазмі і площа під кривою концентрації ( AUC) зростає пропорційно до дози аж до найвищої досліджуваної дози ( 90 мг).

Розрахований об’єм розподілу (Vss, двокамерна модель) для внутрішньовенного введення дорівнює 0,9–1, 6 л/кг маси тіла. Сумарний (загальний) кліренс становить 0,6–1,9 л/год/кг.

Зв’язування з білками і розподіл

Зв’язування з білками крові сягає 97–99%.

Метаболізм, видалення та виведення

Видалення німодипіну здійснюється шляхом метаболізму через систему цитохром Р450 3А4.

Біодоступність

Завдяки інтенсивному пресистемному метаболізму ( близько 85–95%) абсолютна біодоступність становить 5–15%.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки, вкриті плівковою оболонкою жовтого кольору. З одного боку таблетки витиснуто «SK», з іншого — байєровський хрест.

Термін придатності.

5 років.

Умови зберігання.

Зберігати в сухому, захищеному від світла, недоступному для дітей місці, при температурі не вище 30 °С!

Не слід застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістерній упаковці; по 3 або 10 блістерів у картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник. Байєр Фарма АГ, Німеччина/Bayer Pharma AG Germany

Місцезнаходження. Кайзер-Вільгельм-Алее, 51368, Леверкузен , Німеччина