Аднексит (так само відомий як сальпінгоофорит) — захворювання, що характеризується запаленням маткових придатків (яєчників і фаллопієвих труб), спричиняти яке можуть стрептококи, гонококи, стафілококи, ентерококи, хламідії, уреаплазми, мікоплазми та ін. Аднексит може привести до утворення спайок в фаллопієвих трубах , і це, в свою чергу, може привести до позаматкової вагітності або навіть безпліддя.
У більшості випадків, інфекція потрапляє в матку з піхви. Однак, збудник може розповсюджуватися з інших органів за допомогою лімфатичних і кровоносних судин. Найбільша небезпека запалення придатків полягає в тому, що воно має непомітні симптоми на початку, на які жінка може просто не звернути уваги, і хвороба переходить у важку форму, що приводить до безпліддя, коли її діагностують.
Аднексит в більшості випадків виникає після абортів, пологів, введення внутрішньоматкової спіралі, оскільки через це маткові придатки найбільш уразливі.
Аднексит буває в гострій і хронічній формі, це залежить від клінічної картини. Під час гострої форми аднекситу жінка відчуває болі внизу живота, погіршується її загальне самопочуття і підвищується температура до 38–38,5 °C. В особливо тяжких випадках у фаллопієвих трубах і яєчниках може накопичуватися гній. Наслідками гострого та підгострого аднекситу можуть стати спайки між трубою, маткою, яєчником, сечовим міхуром, стінкою таза, сальником або петлями кишечника. Якщо його не лікувати, то захворювання стає хронічним.
При захворюванні в хронічній формі, симптоми можуть бути менш вираженими. Жінку можуть турбувати ниючий, тупий біль в низу живота і попереку, ненормальні вагінальні виділення, порушення менструального циклу і зниження лібідо. Статеві акти можуть бути болісними через запалення.Також, для хронічної форми характерні загострення, які з'являються час від часу через перевтому, переохолодження, менструації або стрес.
Хронічний аднексит найчастіше призводить до утворення спайок і гідросальпінкса в малому тазу. Крім цього, при тривалому періоді протікання аднекситу (більше трьох років), часто виникають різного роду нервово-ендокринні порушення, які найчастіше проявляються різкою зміною маси тіла (як у бік збільшення, так і зменшення), неврозами (через стомлюваність, дратівливість і легкозбудливість), перебоями в роботі ендокринних залоз, особливо яєчників.
Коментарі