Еритропоетин (епоетин-альфа) людини рекомбінантний.
Складає близько 12 г/дл або гемоглобін збільшується на більш ніж 1 г/дл протягом 2-тижневого періоду.
Збільшити дозу: якщо гемоглобін не збільшується після 8 тижнів проведеного лікування до досягнення рівня, потрібного для зменшення трансфузій. Збільшувати на 50 або 100 МО/кг з інтервалами у 4 або 8 тижнів, максимально до 300 МО/кг. Більші дози не рекомендуються. Підтримуюча доза: є індивідуальною для кожного пацієнта і визначається з метою зменшення необхідності трансфузій.
Концентрацію заліза у сироватці крові слід визначати у всіх пацієнтів до початку та протягом лікування Епоетин-Фармекс. При необхідності слід додатково застосовувати препарати заліза. Лікування анемії у хворих на рак, які проходять хіміотерапію
Початкова доза:
- При застосуванні у дорослих: 150 МО/кг/доза 3 рази на тиждень або 40 000 МО щотижня внутрішньовенно або підшкірно до закінчення курсу хіміотерапії (від 4 до 8 тижнів).
- При застосуванні у педіатрії: 600 МО/кг/щотижня внутрішньовенно або 150 МО/кг 3 рази на тиждень внутрішньовенним шляхом або підшкірно до закінчення курсу хіміотерапії (від 4 до 8 тижнів).
Збільшити дозу, якщо:
- При застосуванні у дорослих: збільшення дози до 20 000 МО/доза (300 МО/кг/доза), 3 рази на тиждень, протягом 8 тижнів. Якщо через 4 тижні лікування гемоглобін збільшився менше ніж на 1 г/дл і становить менше 10 г/дл.
- При застосуванні у педіатрії: збільшення до 900 МО/кг IV або 300 МО/кг, підшкірно. 3 рази на тиждень, якщо рівень гемоглобіну не збільшився принаймні до 10 г/л через 4 тижні лікування відповідно до базового рівня гемоглобіну.
Переривання лікування: якщо рівень гемоглобіну перевищує рівень, необхідний для запобігання трансфузій, або якщо через 8 тижнів лікування немає реакції на лікування, котра визначається рівнем гемоглобіну, або якщо виникає потреба у трансфузії.
Рекомендація стосовно додавання препаратів заліза: дорослим: концентрацію заліза у сироватці крові слід визначати у всіх пацієнтів до початку та протягом лікування Епоетин-Фармекс. При необхідності слід додатково застосовувати препарати заліза; у педіатрії: перорально доза від 3 до 6 мг/кг щоденно, протягом 8 тижнів лікування.
Новонароджені пацієнти, котрі народились передчасно з низькою масою тіла
Початкова доза: починаючи з 7 до 15 дня життя призначається щонайменше 50 мл/кг/доба. 900 МО/кг/тиждень. (300 МО/кг/3 рази на тиждень), підшкірно, до досягнення скоригованого віку у 40 тижнів вагітності або до закінчення.
Рекомендація стосовно додавання препаратів заліза і вітамінів при застосуванні Епоетин- Фармекс: паралельно додавати препарати заліза, починаючи від 4 мг/кг і збільшувати дозу до 6 мг/кг/доба, додавати вітаміни, включаючи вітамін Е, мідь і солі фолієвої кислоти.
ПОБІЧНА ДІЯ
Пацієнти з хронічними захворюваннями нирок
У 2 завершених клінічних дослідженнях фази І/ІІ (загальна кількість пацієнтів, які проходили лікування, становила 49 осіб) гіпертензія спостерігалась у 16% пацієнтів, які приймали Епоетин-Фармекс. Ускладнення артеріальної гіпертензії, що існувала до лікування контролювалось у всіх хворих шляхом збільшення дози антигіпертензивних препаратів.
У 5 клінічних дослідженнях фази III і фази IV (загальна кількість пацієнтів, які проходили лікування, становила 944 особи) спостерігались (із кількістю випадків > 5%) такі побічні реакції: гіпотензія (9,76%), гіпертензія (7,17%) і головний біль (7,84%).
У клінічних дослідженнях, проведених за участі пацієнтів з хронічними захворюваннями нирок, було виявлено 1,4% тяжких побічних реакцій, пов'язаних із застосуванням препарату Епоетин-Фармекс, серед них: геморагічне цереброваскулярне захворювання (0,23%), гострий інфаркт міокарду (0,19%), генералізований сепсис (0,11%), гематогенний сепсис (0,07%). нестабільна стенокардія(0,03%), кардіо-респіраторна колапс (0,03%), шок при інфаркті міокарду (0,03%), шок при геморагічний перикардиті (0,03%), внутрішньочерепний крововилив (0,03%), (0,03%), гострий набряк легенів (0,03%), гіпертензивний криз (0.03%). бактеріемія (0,03%), інфекційний ендокардит (0,03%), транзиторна ішемічна атака (ішемія) (0,03%), тромбоз мезентеріальних артерій (0,03%) і печінкова недостатність (0,03%).
Хворі на анемію, що виникла в результаті проведення хіміотерапії і/або радіотерапії
У двох клінічних дослідженнях фази IV (загальна кількість пацієнтів, які проходили лікування, становила 495 осіб) спостерігались (із кількістю випадків > 5%) такі побічні реакції: лихоманка (13,81%), біль у місці введення ін'єкції (10,81%), біль у кістках (9.61%). грипоподібний синдром (6,91%), втрата маси тіла (6,61%) і блювота (5,10%).
У 2,1% онкологічних хворих, які одержували лікування у цих двох клінічних дослідженнях, спостерігались тяжкі побічні реакції, пов'язані з прийомом препарату Епоетин-Фармекс, серед них: тромбоцитопенія (0,90%), нейтропенія (0,90%) і екхімоз/гематома (0,30%).
Хворі на СНІД, які приймають препарат Зидовудин
Побічні реакції, інформація про які одержана за результатами проведення клінічних досліджень при застосуванні еритропоетину у хворих на СНІД, які проходили лікування препаратом Зидовидин, пов'язані з розвитком захворювання. Були зареєстровані випадки побічних реакцій у понад 10% або у 10% пацієнтів. Значної різниці між групами пацієнтів, які проходили лікування ерітропоетином або одержували плацебо не було. Були зареєстровані такі реакції: лихоманка, головний біль, кашель, діарея, висип, затруднення дихання, нудота, задишка, астенія і запаморочення.
Лікування еритропоетином не призвело до збільшення випадків опортуністичних інфекцій чи смерті. Спостереження випадків появи конвульсій у цій групі хворих пов'язане з основною патологією, такою як менінгіт або церебральна неоплазія, а не із застосуванням еритропоетину.
Новонароджені пацієнти, котрі народились передчасно з низькою масою тіла
У неконтрольованому клінічному дослідженні фази III (загальна кількість пацієнтів, які проходили лікування, становила 72 особи) повідомлялося, що більшість побічних реакцій були пов'язані з достроковими пологами і низькою масою при народженні. Повідомлялося про те що спостерігались (із кількістю випадків > 5%) такі побічні реакції: гостра респіраторна інфекція (16,7%), пізній сепсис (13,9%), оприлість через моніліаз (13,9%) і гастроезофагальнип рефлюкс (8,3%).
У цьому клінічному дослідженні повідомлялося про тяжку побічну реакцію, пов'язану із застосуванням еритропоетину ретинопатію недоношених і була зворотною.
Інші побічні реакції, важливі з клінічної точки зору
Конвульсії: випадки конвульсій спостерігаються приблизно у 2,5% пацієнтів, що проходять діаліз при лікуванні еритропоетином. Хоча це число є дійсно низьким, схоже, існує тенденція підвищення ризику появи конвульсій у перші 90 днів лікування.
Тромботичні реакції: протягом гемодіалізу пацієнти, які одержують еритропоетин можуть потребувати більшої кількості антикоагулянтів для захисту коагуляційної системи штучної нирки. Відсутня статистика стосовно підвищення гематокриту і випадків тромботичних реакцій (включаючи тромбоз судинного доступу). У клінічних дослідженнях кількість появ тромбу у судинному доступі складала 0,25 на пацієнта за рік, вона не перевищує кількість появ тромбу у пацієнтів, яким не призначався препарат і які проходили лікування діалізом. Існують повідомлення про дуже рідкісні серйозні випадки тромбозу, включаючи мігруючий тромбофлебіт, мікросудинний тромбоз, емболії судин легенів і тромбоз артерії сітківки ока. Загалом кількість випадків складала 0,0001 з розрахунку на пацієнта за рік.
Алергічні реакції: відсутня інформація про алергічні та анафілактичні реакції при застосуванні еритропоетину.
Відсутні повідомлення про випадки парціальної червоноклітинної аплазії (РRСА).
ПРОТИПОКАЗАННЯ
- Хворі з неконтрольованою гіпертензією.
- Хворі з гіперчутливістю до продуктів, похідних від вищих клітин.
- Хворі з гіперчутливістю до альбуміну людини.
Обмеження у застосуванні
Епоетин-Фармекс не призначається для застосування:
- як замінник трансфузії крові у хворих, котрим потрібна негайна корекція анемії, незалежно від ситуації;
- хворим на рак, які одержують лікування гормональними засобами, біологічними продуктами або проходять радіотерапію, якщо тільки вони не проходять супутню мієлосупресивну хіміотерапію;
- хворим на рак, котрі проходять мієлосупресивну хіміотерапію з метою виліковування.
ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ
Лікування із застосуванням препаратів, які стимулюють еритропоез, має бути індивідуальне для кожного хворого, потрібно застосовувати найменші ефективні дози, які дозволять зменшити кількість трансфузій і знизити ризик появи тяжких серцево-судинних проявів.
Не застосувати шляхом внутрішньовенних інфузій разом з розчинами інших лікарських засобів.
Застереження при застосуванні:
Загальні застереження
Парентеральне застосування будь-якого біологічного продукту мас здійснюватись з обережністю і потрібно вживати застережні заходи у разі появи алергії або неочікуваних реакцій.
До початку лікування із застосуванням Епоетин-Фармекс і протягом лікування потрібно визначати рівень заліза в організмі людини. Усім пацієнтам необхідно додатково призначати препарати заліза для ефективного еритропоезу.
Не призначати застосування шляхом внутрішньовенних інфузій разом з розчинами інших лікарських засобів. Інші препарати, які стимулюють еритропоез, призводять до збільшення ризику смерті і тяжких побічних серцево-судинних реакцій, таких як інфаркт міокарду і церебрально-васкулярних явищ.
Пацієнти з хронічними захворюваннями нирок
Гіпертензія: у пацієнтів із захворюваннями нирок важливо контролювати артеріальний тиск.
Рекомендовано зменшити дозу Епоетин-Фармекс, якщо рівень підвищення гемоглобіну перевищить 1 г/дл у будь-який момент протягом 2 тижнів (див. розділ «Побічна дія»).
Конвульсії: є відомості про появу конвульсій у пацієнта, який проходив лікування із застосуванням Епоетину. Рекомендовано зменшити дозу препарату Епоетин-Фармекс, якщо рівень гемоглобіну підвищується на 1 г/дл у будь-який момент протягом 2 тижнів. (див. розділ «Побічна дія»).
Поява тромбів: під час гемодіалізу пацієнти, яким призначено лікування препаратом Епоетин- Фармекс, можуть потребувати збільшення антикоагулянтів як застережний захід для системи коагуляції штучної нирки (див. розділ «Побічна дія»).
Хворі на СНІД, які отримують препарат Зидовудин, і хворі на рак
У цієї групи пацієнтів застосування препарату Епоетин-Фармекс не супроводжувалось загостренням гіпертензії, конвульсіями чи появою тромбів.
Хворі на рак
Інші препарати, які стимулюють еритропоез, у таких хворих призводять до збільшення випадків тромбо-емболічних ускладнень, іноді тяжких і смертельних. Є також надруковані повідомлення про зростання кількості смертельних випадків і ризику збільшення пухлин або їх повторної появи.
Епоетин-Фармекс призначається хворим з симптоматичною анемією, пов'язаною з хіміотерапією, якщо рівень гемоглобіну менший 10 г/дл; не рекомендовано застосувати препарат із профілактичною метою хворими, які до початку хіміотерапії і/або радіотерапії мали нормальні показники гемоглобіну.
У таких хворих до початку лікування Епоетин-Фармекс потрібно виключити інші причини анемії, наприклад, дефіцит заліза, кровотечі і гемоліз.
Відсутні свідчення, які підтверджують роль даного препарату для покрашення показників виживання або реакції на лікування.
Новонароджені, які народились передчасно
У цій групі пацієнтів застосування препарату Епоетин-Фармекс не супроводжувалось загостренням гіпертензії, конвульсіями чи появою тромбів. Використання лікарського засобу має бути відкореговано за критеріями, зазначеними у вказівках стосовно лікування анемії новонароджених, які народились передчасно.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії. Відсутні відомості, які б вказували на те, що застосування препарату Епоетин-Фармекс змінює метаболізм інших лікарських препаратів.
Застосування у період вагітності та годування груддю
Відсутні відповідні, добре контрольовані дослідження, які б описували використання стимулюючих агентів еритропоезу протягом вагітності. Відомий один звіт про застосування еритропоетину у період вагітності у пацієнтки з хронічною нирковою недостатністю, де була досягнута задовільна еволюція вагітності без проявів вторинних реакцій ані у матері, ані у новонародженого.
При репродукції у тварин і вивченні впливу токсичності на розвиток плоду спостерігались побічні дії на плід, якщо вагітні щури одержували епоетин альфа у дозі, що наближалась до початкових доз, рекомендованих у клінічній практиці. Епоетин-Фармекс має використовуватись у період вагітності тільки у тому разі, коли очікуваний ефект перевищує ризик ймовірних побічних реакцій для плоду.
Епоетин-Фармекс має використовуватись протягом періоду вагітності і годування грудним молоком тільки у разі крайньої потреби у цьому, якщо існує адекватний баланс ризику і переваг для матері та плоду. Відсутні відомості про те, чи може призначення Епоетин-Фармекс вагітним жінкам призвести до ураженням плоду або чи може негативно вплинути на репродуктивну здатність.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або при роботі з іншими механізмами
Не проводилось вивчення впливу Епоетин-Фармекс на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Не очікується жодних проявів такого впливу враховуючи механізм дії та відомий профіль токсикологічної безпеки препарату Епоетин-Фармекс.
Передозування
Максимальна кількість препарату Епоетин-Фармекс, яка може бути призначена у формі однієї дози або численних доз, не визначена. Призначались дози, що перевищували 1500 МО/кг, 3 рази на тиждень. Таке лікування може викликати поліцитемію, якщо не контролювати ретельно гемоглобін і не коригувати дози.
Інструкції стосовно використання, маніпуляцій і знищення невикористаних залишків продукту
Спосіб підготовки
- Не струшувати вміст флакону. Енергійне струшування може призвести до змін у глікопротеїні та негативно вплинути на його біологічну активність.
- Усі продукти, призначені для парентерального використання, мають бути візуально оглянуті для того, щоб впевнитись, що відсутні сторонні домішки та включення і відсутня зміна забарвлення.
- В асептичних умовах вставити стерильну голку у стерильний шприц.
- Видалити покриття flip off з флакону, яка містить Епоетин-Фармекс, і очистити верхню частину флакону дезінфікуючою речовиною. Введіть голку у флакон і набрати у шприц його вміст.
- Не розбавляти вміст флакона і не змішувати його з іншими лікарськими засобами.
УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ. Зберігати у захищеному від світла місці при температурі від 2 до 8 °С. Не заморожувати! Не струшувати!
ТЕРМІН ПРИДАТНОСТІ. 2 роки.
ПАКУВАННЯ. По 5 флаконів у контурній чарунковій упаковці разом з інструкцією про застосування препарату у картонній коробці.
ВИРОБНИК. TOB «Фармекс Груп» ( із «in bulk» виробництва «Center of Molecular Immunology», Куба), Україна. Адреса: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100, Україна.
Коментарі