Склад:
діючі речовини: latanoprost/timolol;
1 мл препарату містить латанопрост — 50 мкг; тимололу малеат еквівалентно тимололу 5 мг;
допоміжні речовини: натрію хлорид, натрію дигідрофосфат моногідрат, натрію гідрофосфат безводний, бензалконію хлорид, вода для ін'єкцій.
Лікарська форма. Краплі очні.
Фармакотерапевтична група. Протиглаукомні препарати та міотичні засоби.
Код АТС S01Е D51.
Клінічні характеристики.
Показання. Зниження внутрішньоочного тиску у пацієнтів з відкритокутовою глаукомою та підвищеним внутрішньоочним тиском, при недостатній відповіді на лікування бета-блокаторами або аналогами простагландину місцевої дії.
Протипоказання.
- Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якого іншого компонента препарату;
- реактивні захворювання дихального тракту, включаючи бронхіальну астму або бронхіальну астму в анамнезі, тяжкі хронічні обструктивні захворювання легень;
- синусова брадикардія, синдром слабкості синусового вузла, синусно-аурикулярна блокада, атріовентрикулярна блокада 2-го або 3-го ступеня, що не піддається контролю за допомогою водія ритму, серцева недостатність, кардіогенний шок;
- період вагітності та годування груддю.
Спосіб застосування та дози.
Дорослі, включаючи пацієнтів літнього віку.
Рекомендована доза — 1 крапля в уражене око (очі) 1 раз на добу.
Якщо дозу пропущено, лікування слід продовжувати наступною запланованою дозою. Доза не повинна перевищувати 1 краплю в уражене око(очі) 1 раз на добу.
Контактні лінзи необхідно зняти перед закапуванням очних крапель. Лінзи можна одягати тільки через 15 хвилин після закапування крапель.
Якщо пацієнту призначено більше одного офтальмологічного лікарського засобу, препарати слід застосовувати як мінімум з 5-хвилинним проміжком.
При використанні пацієнтом оклюзії носослізного каналу, або якщо пацієнт закриває повіки на 2 хвилини, системне поглинання препарату знижується. Це може призвести до зниження інтенсивності системних побічних ефектів та збільшення ефективності місцевої дії препарату.
Безпека та ефективність застосування у дітей та підлітків не встановлена.
Побічні реакції. При застосуванні латанопросту більшість побічних ефектів виникає з боку органів зору. Дані розширеної фази основного дослідження застосування Ксалакому свідчать, що у 16–20% пацієнтів виникло посилення пігментації райдужної оболонки, що може бути постійним. У ході відкритого 5-річного дослідження безпеки застосування латанопросту у 33% пацієнтів виникла пігментація райдужної оболонки. Інші побічні ефекти з боку органів зору, як правило, короткочасні і залежать від введеної дози. При застосуванні тимололу найсерйозніші побічні ефекти є системними, включаючи брадикардію, аритмію, застійну серцеву недостатність, бронхоспазм та алергічні реакції.
Як і інші офтальмологічні препарати місцевої дії, тимолол абсорбується у системний кровообіг. Це може призвести до виникнення системних небажаних ефектів, аналогічних тим, що виникають при застосуванні бета-блокаторів системної дії. Частота виникнення системних небажаних реакцій після місцевого застосування офтальмологічних препаратів нижча, ніж при системному введенні. Перелічені небажані реакції відповідають переліку реакцій, характерних для офтальмологічних препаратів бета-блокаторів.
Побічні ефекти, пов’язані з застосуванням Ксалакому, що спостерігались у ході клінічних досліджень, наведені нижче.
Побічні ефекти згруповано залежно від частоти виникнення: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, <1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10 000, < 1/1000) та дуже рідко (< 1/10 000).
З боку нервової системи: нечасто — головний біль.
З боку органів зору: дуже часто — посилення пігментації райдужної оболонки; часто — подразнення очей (включаючи печіння, запалення та свербіж), біль в очах; нечасто — почервоніння очей, кон´юнктивіт, нечіткість зору, посилення сльозовиділення, блефарит, порушення стану рогівки.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто — висипання на шкірі, свербіж.
Під час клінічних досліджень у спонтанних повідомленнях та літературі повідомлялося про окремі побічні ефекти, специфічні щодо окремих компонентів Ксалакому.
Для латанопросту це такі побічні ефекти.
Інфекції та інвазії: герпетичний кератит.
З боку нервової системи: запаморочення.
З боку органів зору: зміни повік та пушкового волосся (збільшення довжини, товщини, кількості та посилення пігментації), плямиста епітеліальна ерозія, периорбітальний набряк, ірит/увеїт, макулярний набряк (у пацієнтів з афакією, у пацієнтів з артифакією та відривом задньої капсули кришталика або у пацієнтів з відомими факторами ризику розвитку макулярного набряку), сухість слизової оболонки очей, кератит набряк рогівки та ерозії, неправильний напрямок вій, що може призвести до подразнення очей, кісти райдужної оболонки, світлобоязнь, зміни периорбіталі та очного віка, як результат поглиблення очної борозди.
З боку серця: погіршення перебігу стенокардії, серцебиття.
З боку дихальної системи, органів середостіння та грудної клітки: астма, загострення астми, задишка.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: потемніння шкіри ділянки повік.
З боку скелетно-м’язової системи, сполучної тканини та кісток: біль у м’язах/кістках.
Порушення загального стану: біль у грудній клітці.
Для тимололу це такі побічні ефекти.
З боку імунної системи: системні алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк, кропив’янку, локалізовані та генералізовані висипання, свербіж, анафілактичну реакцію.
Розлади метаболізму та травлення: гіпоглікемія.
З боку психіки: депресія, погіршення пам'яті, безсоння, кошмарні сновидіння.
З боку нервової системи: непритомність, розлади мозкового кровообігу, ішемія головного мозку, посилення симптоматики та ознак міастенії, запаморочення, парестезії та головний біль.
З боку органів зору: симптоми та ознаки подразнення очей (пекучі відчуття, біль, свербіж, сльозотеча, почервоніння), блефарит, кератит, затьмарення зору, а також відшарування судинної оболонки очей після трабекулоектомії, зниження чутливості рогівки, сухість очей, ерозія рогівки, птоз, диплопія, гіперемія кон´юктиви, транзиторні точкові епітеліальні ерозії, набряк повік, дистихіаз.
З боку вуха: дзвін у вухах.
З боку серця: брадикардія, біль у грудях, серцебиття, набряки, аритмія, застійна серцева недостатність, передсердно-шлуночкова блокада, припинення серцевої діяльності, серцева недостатність.
З боку судинної системи: артеріальна гіпотензія, феномен Рейно, відчуття холоду в кистях та стопах.
З боку респіраторної системи, органів середостіння та грудної клітки: бронхоспазм (переважно у пацієнтів з існуючою бронхоспастичною хворобою), задишка, кашель.
З боку шлунково-кишкового тракту: дисгевзія, нудота, диспепсія, діарея, сухість у роті, біль у животі, блювання.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: алопеція, псоріатичні висипання або загострення псоріазу, шкірні висипання.
З боку скелетно-м’язової системи та сполучних тканин: міалгія.
З боку статевої системи та молочних залоз: розлади статевої функції, зниження лібідо.
Порушення загального стану та пов’язані зі способом застосування препарату: астенія/стомлюваність.
Передозування.
Немає даних щодо передозування Ксалакому людьми.
Симптоми при системному передозуванні тимололу: брадикардія, артеріальна гіпотензія, бронхоспазм, припинення серцевої діяльності. Якщо виникають такі симптоми, слід проводити симптоматичну та підтримуючу терапію. Дослідження показали, що тимолол не виводиться повністю при діалізі.
Окрім подразнення очей та гіперемії кон’юнктиви, інших побічних ефектів з боку органів зору при передозуванні латанопросту не спостерігалось.
Наступна інформація буде корисною, якщо латанопрост випадково прийнято внутрішньо. Лікування. За необхідності проводять промивання шлунка. Симптоматичне лікування. Латанопрост значною мірою метаболізується під час першого проходження через печінку. При внутрішньовенній інфузії у дозі 3 мкг/кг у здорових добровольців не виникало ніяких симптомів, але застосування дози 5,5–10 мкг/кг супроводжувалося нудотою, абдомінальним болем, запамороченням, втомлюваністю, припливами крові та підвищеною пітливістю. Ці прояви були від легких до помірних за тяжкістю та зникали без проведення лікування протягом 4 годин після завершення інфузії.
Застосування в період вагітності або годування груддю.
Вагітність
Латанопрост
Немає адекватних даних щодо застосування латанопросту вагітним жінкам. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність. Потенційний ризик для людини невідомий.
Тимолол
Адекватних даних стосовно застосування тимололу вагітним жінкам не існує. За відсутності нагальної потреби у застосуванні тимололу цей препарат не слід призначати під час вагітності.
У ході епідеміологічних досліджень не було виявлено тератогенного впливу препарату, однак було показано, що існує ризик затримки внутрішньоутробного розвитку при внутрішньому застосуванні бета-блокаторів. Крім того, у новонароджених, матері яких приймали бета-блокатори до народження дитини, спостерігались ознаки та симптоми блокади бета-адренорецепторів (наприклад, брадикардія, гіпотонія, респіраторний дистрес та гіпоглікемія). У разі застосування Ксалакому вагітним жінкам у період, що передує народженню дитини, слід ретельно контролювати стан новонародженого протягом перших днів його життя.
Отже, Ксалаком не слід застосовувати протягом періоду вагітності.
Період годування груддю
Бета-блокатори виділяються у грудне молоко. Однак, терапевтичні дози тимололу в очних краплях недостатні для того, щоб та кількість, що виділилася у молоко, могла спричинити клінічні симптоми блокади бета-адренорецепторів у новонародженого. Для зниження системної абсорбції див. розділ «Спосіб застосування та дози».
Латанопрост та його метаболіти можуть виділятися у грудне молоко. Тому Ксалаком не слід застосовувати жінкам, які годують груддю.
Діти.
Безпека та ефективність застосування препарату Ксалаком дітям не встановлені.
Особливості застосування.
Системні ефекти:
Як і інші офтальмологічні препарати для місцевого застосування, Ксалаком абсорбується системно. Оскільки до складу препарату входить бета-адренергічний засіб тимолол, можуть виникати такі ж типи небажаних реакцій з боку легеневої, серцево-судинної та інших систем, як і при застосуванні блокаторів бета-адренергічних рецепторів системної дії. Частота системних небажаних реакцій після місцевого застосування нижча, ніж після системного введення препарату. Заходи для зниження системної абсорбції наведені у розділі «Спосіб застосування та дози»
Розлади діяльності серця:
Слід ретельно оцінити необхідність лікування бета-блокаторами пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи (наприклад з ішемічною хворобою серця, стенокардією Принцметала та серцевою недостатністю) та гіпотонією та розглянути можливість лікування іншими препаратами. Необхідно наглядати за пацієнтами з серцево-судинними захворюваннями щодо виникнення ознак погіршення цих захворювань та побічних реакцій.
Оскільки бета-блокатори подовжують час збудження, їх слід з обережністю призначати пацієнтам з блокадою серця першого ступеня.
Були описані випадки реакцій з боку серцево-судинної системи та, в окремих випадках, смерті пацієнтів від серцевої недостатності після введення тимололу.
Розлади з боку судинної системи
Слід з обережністю застосовувати препарат для лікування пацієнтів з важкими розладами периферичного кровообігу (тобто у пацієнтів з важкими формами хвороби Рейно або з синдромом Рейно).
Розлади з боку дихальної системи:
При застосуванні деяких офтальмологічних бета-блокаторів були описані реакції з боку дихальної системи, у тому числі смерть пацієнта з астмою внаслідок розвитку бронхоспазму. Слід з обережністю застосовувати Ксалаком для лікування пацієнтів із хронічними обструктивними захворюваннями легенів (ХОЗЛ) легкої та помірної тяжкості , та призначати препарат лише у випадках, коли потенційна користь від лікування є більшою за потенційний ризик застосування препарату.
Гіпоглікемія/діабет
Бета-блокатори слід з обережністю призначати пацієнтам, у яких можливий розвиток спонтанної гіпоглікемії, або пацієнтам з цукровим діабетом нестабільного перебігу, оскільки бета-блокатори можуть маскувати симптоми та ознаки гіпоглікемії.
Бета-блокатори можуть також маскувати ознаки гіпертиреозу.
Захворювання рогівки
Офтальмологічні препарати бета-блокаторів можуть спричинити сухість очей, тому пацієнтам із захворюванням рогівки слід з обережністю призначати ці препарати.
Інші бета-блокатори
У разі призначення тимололу пацієнтам, що приймають бета-блокатори системної дії, можливе посилення впливу бета-блокаторів на внутрішньоочний тиск або інших відомих ефектів системного блокування бета-адренорецепторів. Слід ретельно контролювати відповідь пацієнта. Не рекомендується одночасно призначати два препарати місцевої дії з групи бета-блокаторів.
Анафілактичні реакції
Під час застосування бета-блокаторів пацієнти з анамнезом, обтяженим атопічними захворюваннями або тяжкими анафілактичними реакціями на різноманітні алергени, можуть більш інтенсивно реагувати на повторний контакт з цими алергенами та не реагувати на звичайні дози адреналіну, що застосовуються для лікування анафілактичних реакцій.
Відшарування судинної оболонки ока
Були описані випадки відшарування судинної оболонки ока під час лікування, спрямованого на пригнічення утворення внутрішньоочної рідини (наприклад, із застосуванням тимололу, ацетазоламіду) після трабекулоектомії.
Хірургічне знеболення
Офтальмологічні препарати бета-блокаторів можуть блокувати системні впливи агоністів бета-адренорецепторів, наприклад адреналіну. Якщо пацієнт приймає тимолол, про це слід повідомити анестезіолога.
Супутня терапія
Тимолол може взаємодіяти з іншими препаратами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Не рекомендується використання двох місцевих бета-блокаторів або двох місцевих простагландинів.
Вплив на органи зору
Латанопрост
Латанопрост може поступово збільшувати кількість коричневого пігменту в райдужній оболонці і таким чином змінювати колір очей. Як і при застосуванні латанопросту у формі очних крапель, посилення пігментації спостерігалось у 16–20% усіх пацієнтів, які лікувались препаратом Ксалоком протягом одного року (на основі знімків). Цей ефект переважно спостерігається у пацієнтів зі змішаним кольором райдужки, наприклад зелено-коричневим, жовто-коричневим або синьо/зелено-коричневим, і виникає через підвищений вміст меланіну в стромальних меланоцитах райдужної оболонки ока. Як правило, пігментація коричневого кольору навколо зіниці хворого ока поширюється концентрично до периферії, але і вся райдужна оболонка або її частина може бути забарвлена інтенсивніше в коричневий колір. У пацієнтів з однорідними синіми, зеленими, сірими або коричневими очима такі зміни спостерігалися рідко під час лікування латанопростом протягом двох років в ході клінічних досліджень.
Зміна кольору райдужної оболонки ока відбувається повільно та може не помічатись протягом кількох місяців чи років; ця зміна не пов’язана із виникненням будь-яких симптомів або розвитком патологічних змін.
Подальшого посилення забарвлення райдужної оболонки в коричневий колір після припинення лікування не спостерігалось, але зміни кольору, що виникли, можуть мати перманентний характер.
Лікування не впливає на невуси або веснянки райдужної оболонки.
Накопичення пігменту в трабекулярній сітчастій системі або в іншому місці передньої камери ока не спостерігалось, але пацієнтів слід оглядати регулярно. Залежно від клінічної картини, лікування може бути припинене, якщо спостерігається посилення пігментації райдужки.
Перед призначенням лікування пацієнта слід поінформувати про можливість розвитку змін кольору очей. При лікуванні одного ока може виникнути перманентна гетерохромія.
Немає підтвердженого досвіду застосування латанопросту при запальній, неоваскулярній, хронічній закритокутовій або вродженій глаукомі, при відкритокутовій глаукомі у пацієнтів з артифакією та при пігментній глаукомі. Латанопрост не впливає або впливає незначним чином на зіницю ока, але немає підтвердженого досвіду застосування при гострій закритокутовій глаукомі. Тому, доки не отримано більше досвіду застосування, рекомендовано призначати латанопрост з обережністю при таких станах.
Латанопрост слід з обережністю застосовувати пацієнтам з герпетичним кератитом в анамнезі та уникати у випадках активного кератиту, спричиненого вірусом простого герпесу і у пацієнтів з рецидивуючим герпетичним кератитом в анамнезі, що пов'язаний із застосуванням аналогів простагландинів.
Повідомлялося про розвиток макулярного набряку, включаючи кістозний макулярний набряк, при застосуванні латанопросту. Про такі випадки, головним чином, повідомлялося у пацієнтів з афакією, у пацієнтів з артифакією та відривом задньої капсули кришталика або у пацієнтів з відомими факторами ризику розвитку макулярного набряку. Ксалаком слід з обережністю призначати таким пацієнтам.
Використання контактних лінз
Ксалаком містить бензалконію хлорид, який часто застосовують як консервант у препаратах для застосування в офтальмології. Повідомлялося, що бензалконію хлорид є причиною розвитку крапчастого кератиту та/або токсичної виразкової кератопатії, може спричиняти подразнення очей, а також відомо, що він змінює колір м’яких контактних лінз. При частому та тривалому застосуванні Ксалакому, пацієнтам із сухістю слизової оболонки очей або при станах, що супроводжуються ураженням рогівки, необхідний ретельний нагляд. Контактні лінзи можуть абсорбувати бензалконію хлорид, тому лінзи необхідно зняти перед закапуванням Ксалакому та їх можна знову одягти через 15 хвилин.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Закапування очних крапель може спричинити короткочасне порушення зору. Доки зір не нормалізується, не слід керувати автотранспортом та працювати з механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Спеціальні дослідження взаємодії Ксалакому з іншими препаратами не проводились.
Повідомлялося про парадоксальне підвищення внутрішньоочного тиску після одночасного застосування двох препаратів-аналогів простагландину. Тому застосування двох або більше простагландинів, аналогів простагландину або похідних простагландину не рекомендовано.
При одночасному застосуванні розчину офтальмологічного бета-блокатора та пероральних блокаторів кальцієвих каналів, бета-блокаторів, протиаритмічних препаратів (у тому числі аміодарону), глікозидів наперстянки, парасимпатоміметиків та гуанетидину існує можливість адитивного ефекту, і як наслідок, до гіпотонії та/або вираженої брадикардії.
При одночасному застосуванні тимололу та інгібіторів цитохрому CYP2D6 (наприклад хінідину, флуоксетину, пароксетину) були описані випадки посилення системної блокади бета-адренорецепторів (наприклад, сповільнення серцевого ритму, депресія).
Вплив на внутрішньоочний тиск або відомі ефекти системної бета-блокади можуть посилюватися при одночасному призначенні Ксалакому пацієнтам, які вже застосовують бета-блокатори перорально. Застосування двох або більше бета-блокаторів місцевої дії не рекомендовано.
В окремих випадках повідомлялося про розвиток мідріазу внаслідок одночасного застосування офтальмологічних бета-блокаторів та адреналіну.
Гіпертонічна реакція при раптовій відміні клонідину, може бути посилена при прийомі бета-блокаторів.
Бета-блокатори можуть посилювати гіпоглікемічний ефект антидіабетичних препаратів. Прийом бета-блокаторів може маскувати ознаки та симптоми гіпоглікемії.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. До складу Ксалакому входять 2 діючі речовини: латанопрост та тимололу малеат. Обидва компоненти знижують підвищений внутрішньоочний тиск шляхом різних механізмів дії, поєднані ефекти призводять до більш вираженого зниження внутрішньоочного тиску порівняно з монотерапією кожним із них. Латанопрост, аналог простагландину F2α, є селективним агоністом простагландинових FP-рецепторів, що знижує внутрішньоочний тиск шляхом посилення відтоку водянистої вологи. Основний механізм дії полягає у підвищенні увеосклерального відтоку. Крім того, повідомлялось про дещо посилений відтік (зниження опору до відтоку в трабекулах) у людей. Латанопрост не чинить суттєвого впливу на продукцію водянистої вологи та на гематоводний бар’єр або на внутрішньоочну циркуляцію крові. Тривале застосування латанопросту у мавп, яким було проведено екстракапсулярну екстракцію кришталика, не чинило впливу на судини сітківки ока, згідно з даними флуоресцентної ангіографії. Латанопрост не індукував витік флуоресцину в задньому сегменті ока у пацієнтів з артифакією протягом короткого курсу лікування.
Тимолол є блокатором β-1- та β-2-адренергічних рецепторів, що не має значущої прямої симпатоміметичної дії, прямого депресивного впливу на міокард та мембраностабілізуючої активності. Тимолол знижує внутрішньоочний тиск шляхом зменшення утворення водянистої вологи в циліарному епітелію. Точний механізм дії не встановлено, але є ймовірною інгібіція посиленого синтезу АМФ, що спричинена ендогенною стимуляцією адренергічних β-рецепторів.
Тимолол не чинить значного впливу на проникність гематоводного бар’єра щодо білків плазми крові. У кролів тимолол не впливав на місцевий кровотік ока після тривалого застосування.
У ході досліджень підбору дози Ксалаком виявляв значно більше зниження показника середнього денного внутрішньоочного тиску порівняно з монотерапією латанопростом або тимололом при призначенні 1 раз на добу.
Існуючі дані показують, що застосування препарату ввечері може бути ефективнішим щодо зниження внутрішньоочного тиску, ніж при застосуванні зранку. Однак при розгляді рекомендацій щодо застосування препарату вранці чи ввечері слід брати до уваги спосіб життя пацієнта та ймовірну згоду.
Слід пам’ятати, що у випадку недостатньої ефективності комбінованого препарату може бути ефективним призначення окремо тимололу 2 рази на добу та латанопросту 1 раз на добу, що було підтверджено під час дослідженнь.
Початок дії Ксалакому настає протягом однієї години, максимальний ефект триває від 6 до 8 годин. Ефект адекватного зниження внутрішньоочного тиску триває до 24 годин у випадку тривалого лікування.
Фармакокінетика.
Латанопрост. Латанопрост є препаратом ізопропілового ефіру, що по суті неактивний, але після гідролізу ефірами в рогівці стає біологічно активною кислотою латанопросту. Неактивний латанопрост добре абсорбується через рогівку, і як усі препарати, що надходять у водянисту вологу, гідролізується протягом проходження через рогівку. Дослідження у людей показали, що максимальна концентрація водяної вологи (приблизно 15–30 нг/мл) досягається приблизно через 2 години після місцевого застосування латанопросту як монотерапії. Після місцевого застосування у мавп латанопрост розподіляється, головним чином, у передньому сегменті ока, кон’юнктиві та повіках.
Кліренс із плазми крові кислоти латанопросту становить 0,4 л/год/кг; об’єм розподілу незначний — 0,16 л/кг, що призводить до швидкого періоду напіввиведення із плазми крові (17 хвилин). Після місцевого застосування в офтальмології системна біодоступність латанопросту становить 45%. Кислота латанопросту зв’язується з білками плазми крові на 87%.
Метаболізм кислоти латанопросту в оці практично відсутній. Основний метаболізм відбувається в печінці. Головні метаболіти (1,2-динор та 1,2,3,4-тетранор) не мають або мають лише слабку біологічну активність (дослідження на тваринах) та екскретуються переважно з сечею.
Тимолол. Максимальна концентрація тимололу в водянистій волозі досягається приблизно через годину після місцевого застосування очних крапель. Частина дози абсорбується системно; максимальна концентрація в плазмі крові становить 1 нг/мл і досягається через 10–20 хвилин після місцевого застосування однієї краплі в кожне око 1 раз на добу (300 мкг/добу). Період напіввиведення тимололу із плазми крові становить приблизно 6 годин. Тимолол екстенсивно метаболізується в печінці. Метаболіти екскретуються із сечею у вигляді незміненого тимололу.
Ксалаком. Фармакологічних взаємодій між латанопростом та тимололом не спостерігалося, незважаючи на підвищення концентрації кислоти латанопросту у водянистій волозі майже в 2 рази після застосування Ксалакому порівняно з монотерапією.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин, вільний від механічних частинок.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання. Зберігати при температурі 2–8 °С в захищеному від світла, недоступному для дітей місці. Відкритий флакон зберігати при температурі 15–25 °С, використати впродовж 4 тижнів.
Упаковка. По 2,5 мл у поліетиленовому флаконі. По 1 флакону в картонній коробці або по 1 флакону у картонній коробці, упаковані по 3 у картонну коробку.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. Пфайзер Менюфекчуринг Бельгія Н.В., Бельгія/Pfizer Manufacturing Belgium N.V., Belgium
Місцезнаходження. Rijskweg 12, 2870 Puurs, Belgium/Ріджксвег 12, 2870 Пуурс, Бельгія
Коментарі