Склад лікарського засобу:
діюча речовина: desloratadine;
5 мл сиропу містять дезлоратадину 2,5 мг;
допоміжні речовини: пропіленгліколь, кислота лимонна, моногідрат; натрію цитрат, натрію бензоат (Е 211), трилон Б, сахароза, сорбіт (E 420), жовтий захід FCF (E 110), ароматизатор
«Tutti Frutti AG7322».
Лікарська форма. Сироп.
Рідина оранжевого кольору з характерним запахом.
Назва і місцезнаходження виробника.
НОБЕЛФАРМА ІЛАЧ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ А.Ш.
Санкаклар Коуї 81100 м. Дюздже, Туреччина.
Фармакотерапевтична група.
Антигістамінні засоби для системного застосування. Код АТС R06A Ч27.
Дезлоратадин є селективним блокатором периферичних гістамінових Н1-рецепторів, що не спричиняє седативного ефекту. Дезлоратадин є первинним активним метаболітом лоратадину. Після перорального прийому дезлоратадин селективно блокує периферичні Н1-гістамінові рецептори і не проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр.
Крім антигістамінної активності, дезлоратадин справляє протиалергічну та протизапальну дію. Встановлено, що дезлоратадин пригнічує каскад різних реакцій, які лежать в основі розвитку алергічного запалення, а саме:
- виділення прозапальних цитокінів, включаючи ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-13;
- виділення прозапальних хемокінів, таких як RANTES;
- продукцію супероксидного аніону активованими поліморфноядерними нейтрофілами;
- адгезію і хемотаксис еозинофілів;
- експресію молекул адгезії, таких як Р-селектин;
- IgE-залежне виділення гістаміну, простагландину D2 і лейкотрієну С4;
- гострий алергічний бронхоспазм у дослідженнях на тваринах.
Дезлоратадин не проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр, не впливає на психомоторну функцію при прийомі дози до 7,5 мг.
Дезлоратадин починає визначатися в плазмі протягом 30 хв після прийому.
Максимальна концентрація дезлоратадину у плазмі досягається в середньому через 3 години, період напіввиведення становить у середньому 27 годин. Ступінь кумуляції дезлоратадину відповідає його періоду напіввиведення (приблизно 27 годин) і кількості прийомів (1 раз на добу). Біодоступність дезлоратадину пропорційна дозі в діапазоні від 5 до 20 мг.
Дезлоратадин помірно (83–87%) зв’язується з білками плазми. При застосуванні дезлоратадину в дозі від 5 до 20 мг 1 раз на добу протягом 14 днів ознак клінічно значущої кумуляції препарату не виявлено.
Їжа (жирний висококалорійний сніданок) або грейпфрутовий сік не впливають на розподіл дезлоратадину.
Показання для застосування.
- Для швидкого усунення алергічних симптомів та алергічного риніту (таких як чхання, виділення з носа, свербіж, набряк і закладеність носа, сльозотеча і почервоніння очей, свербіж у ділянці піднебіння і кашель);
- для усунення симптомів, пов’язаних з кропив’янкою, свербежу та висипання.
Протипоказання.
Гіперчутливість до дезлоратадину або лоратадину. Вагітність і період годування груддю.
Особливі застереження.
Дезлоратадин не посилює такі ефекти алкоголю як порушення психомоторної функції і сонливість. Результати психомоторних тестів істотно не відрізнялися у пацієнтів, які одержували дезлоратадин і плацебо окремо чи разом з алкоголем.
З обережністю призначають пацієнтам з нирковою та печінковою недостатністю.
Лордес містить сахарозу та сорбіт, тому пацієнтам з непереносимістю фруктози, глюкозо-галактозною мальабсорбцією чи недостатністю цукрази-ізомальтази не слід приймати даний препарат.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Безпека застосування Лордесу у вагітних не встановлена, тому його не рекомендується призначати у період вагітності.
Дезлоратадин проникає в грудне молоко, тому препарат не слід призначати жінкам у період годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Не впливає.
Діти.
Ефективність та безпека дезлоратадину у формі сиропу у дітей віком до 6 місяців не досліджувалась.
Спосіб застосування та дози.
Лордес сироп застосовують незалежно від прийому їжі у таких дозах:
діти віком від 6 до 11 місяців — по 2 мл сиропу (1 мг дезлоратадину) 1 раз на добу; від 1 до 5 років — по 2,5 мл сиропу (1,25 мг дезлоратадину) 1 раз на добу; від 6 до 11 років — по 5 мл сиропу (2,5 мг дезлоратадину) 1 раз на добу.
дорослі та діти старше 12 років: 10 мл сиропу (5 мг дезлоратадину) 1 раз на добу.
Передозування.
При випадковому прийомі великих доз Лордесу можливе посилення побічних ефектів: підвищена стомлюваність, сухість у роті, головний біль, тахікардія.
Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія. Дезлоратадин не видаляється при гемодіалізі; ефективність перитонеального діалізу не встановлена.
Побічні ефекти.
При застосуванні препарату найчастішими небажаними явищами були підвищена стомлюваність, сухість у роті, головний біль.
При застосуванні препарату у дітей віком від 2 до 11 років кількість випадків побічних реакцій була однакова як в групі сиропу, так і в групі плацебо. У дітей віком від 6 до 23 місяців найчастішими (порівняно з плацебо) небажаними явищами були діарея, пропасниця і безсоння.
Дуже рідко повідомлялося про реакції гіперчутливості (включаючи анафілаксію та висип), тахікардію, відчуття серцебиття, психомоторну гіперактивність, судоми, підвищення активності печінкових ферментів, підвищення рівня білірубіну, розвиток гепатиту.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Клінічно значущих змін у плазмовій концентрації дезлоратадину при неодноразовому сумісному застосуванні разом з кетоконазолом, еритроміцином, азитроміцином, флуоксетином, циметидином виявлено не було. У зв’язку з тим, що фермент, який відповідає за метаболізм дезлоратадину, не встановлений, взаємодію з іншими лікарськими засобами повністю виключити неможливо.
Термін придатності.
2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С у захищеному від світла місці.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 150 мл у флаконі. Кожний флакон разом із пластиковою мірною ложкою в картонній упаковці.
Категорія відпуску.
Без рецепта.
Коментарі