Склад:
діюча речовина: оксаліплатин;
1 мл концентрату містить 5 мг оксаліплатину;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, вода для ін‘єкцій.
Лікарська форма. Концентрат для розчину для інфузій.
Фармакотерапевтична група.
Антинеопластичні лікарські засоби. Похідні платини. Код ATC L01X A03.
Клінічні характеристики.
Показання.
У комбінації з 5-фторурацилом (5-ФЕ) і фолієвою кислотою (ФК) показаний для:
- допоміжної терапії стадії III (С за Дюком) раку ободової кишки після повного хірургічного видалення первинної пухлини;
- лікування метастатичного колоректального раку.
Протипоказання.
Гіперчутливість до оксаліплатину або до будь-якої з допоміжних речовин.
Мієлосупресія до початку першого курсу лікування, про яку свідчить початковий рівень нейтрофілів < 2 Ч 109/л та/або кількість тромбоцитів < 100 Ч 109/л.
Наявність периферичної сенсорної невропатії з функціональним порушенням до початку першого курсу лікування.
Тяжке порушення ниркової функції (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв).
Спосіб застосування та дози.
Оксаліплатин-Тева призначати тільки дорослим.
Рекомендована доза Оксаліплатину-Тева для допоміжної терапії становить 85 мг/м2 внутрішньовенно з введенням повторних доз кожні 2 тижні протягом 12 циклів (6 місяців).
Рекомендована доза оксаліплатину для лікування метастазуючого колоректального раку становить 85 мг/м2 внутрішньовенно з введенням повторних доз кожні 2 тижні.
Наведені дози підлягають корекції з урахуванням переносимості.
Загалом Оксаліплатин-Тева слід застосовувати у поєднанні зі схемами на основі безперервної інфузії 5-фторурацилу. Інфузія оксаліплатину завжди повинна передувати інфузії 5-фторурацилу. У випадку схеми з введенням 5-фторурацилу кожні 2 тижні застосовувати поєднання болюсу та безперервної інфузії.
Оксаліплатин завжди слід вводити перед введенням фторпіримідинів.
Розчин концентрату слід розводити негайно після відкриття флакона. Розводити тільки 5% розчином глюкози для інфузій. Оксаліплатин-Тева вводити у вигляді внутрішньовенної інфузії тривалістю 2–6 годин у 250–500 мл 5% розчину глюкози для забезпечення концентрації від 0,2 мг/мл до 0,7 мг/мл; 0,7 мг/мл — найвища концентрація у клінічній практиці для дози оксаліплатину 85 мг/м2.
Введення оксаліплатину не вимагає гіпергідратації.
У випадку екстравазації введення препарату слід негайно припинити.
Перед застосуванням розчину проводити його візуальний контроль. Можна застосовувати лише прозорий розчин без часток.
Препарат призначений лише для одноразового застосування. Будь-який невикористаний розчин підлягає знищенню.
З мікробіологічної точки зору, інфузійний розчин слід використовувати негайно. Якщо препарат не застосовувати негайно, відповідальність за тривалість і умови зберігання готового до застосування розчину несе користувач. Цей період не повинен перевищувати 24 години при температурі 2–8 °С за умови, якщо розчинення здійснюється в контрольованих асептичних умовах, які пройшли валідацію.
Окремі групи пацієнтів
Порушення функції нирок
Оксаліплатин-Тева не досліджували у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок. У пацієнтів з помірним порушенням функції нирок лікування може бути розпочато у звичайній рекомендованій дозі. Необхідність у корекції дози у пацієнтів з легким порушенням функції нирок відсутня.
Порушення функції печінки
Частота і вираженість гепатобіліарних порушень при клінічних дослідженнях, можливо, були пов'язані з прогресуючим захворюванням та аномальними результатами печінкових проб у початковій точці дослідження. У ході клінічної розробки корекція дози у пацієнтів з аномальними результатами печінкових проб не проводилася.
Пацієнти літнього віку
Не спостерігалося зростання тяжкої токсичності при застосуванні оксаліплатину як монотерапії або у поєднанні з 5-фторурацилом у пацієнтів віком від 65 років. Отже, немає необхідності у спеціальній корекції доз для пацієнтів літнього віку.
Побічні реакції.
Побічними ефектами Оксаліплатину-Тева у поєднанні з 5-фторурацилом/фолієвою кислотою (5-ФУ/ФК) були розлади з боку шлунково-кишкового тракту (діарея, нудота, блювання і мукозит), гематологічні (нейтропенія, тромбоцитопенія) і неврологічні розлади (гостра і кумулятивна периферична сенсорна невропатія). Загалом указані побічні ефекти виникали частіше і були тяжчими при застосуванні комбінації оксаліплатину та 5-ФУ/ФК порівняно із застосуванням комбінації 5-ФУ/ФК.
Інфекції та інвазії*: інфекції, риніт, гострі респіраторні інфекції, нейтропенічний сепсис.
З боку крові і лімфатичної системи*: анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія, лейкопенія, лімфопенія, фебрильна нейтропенія, імуноалергічна тромбоцитопенія, гемолітична анемія, гемолітичний уремічний синдром**.
З боку імунної системи*: алергія/алергічні реакції, включаючи шкірні висипання, кропив’янку, кон’юнктивіт, риніт. Алергічні реакції виникають переважно під час проведення інфузії та іноді завершувалися летально. Можливі анафілактичні та анафілактоїдні реакції, включаючи бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, гіпотензію, відчуття болю у грудній клітці та анафілактичний шок.
З боку метаболізму і травлення: анорексія, коливання рівня глюкози в крові, гіперглікемія, гіпокаліємія, гіпернатріємія, дегідратація, метаболічний ацидоз.
Психічні розлади: депресія, безсоння, нервозність.
З боку нервової системи*: периферична сенсорна нейропатія, сенсорні порушення, розлад смаку, головний біль, запаморочення, неврит рухового нерва, менінгізм, дизартрія, синдром зворотної задньої лейкоенцефалопатії (PRES) (див. розділ «Особливості застосування»), конвульсії**.
З боку органів зору: кон'юнктивіт; порушення зору; тимчасове зниження гостроти зору; порушення зорового поля; неврит зорового нерва; тимчасова втрата зору, що проходить після припинення терапії.
З боку органів слуху: ототоксичність, глухота.
З боку судин: неспецифічна кровоточивість, гіперемія, тромбофлебіт глибоких вен, артеріальна гіпертензія.
З боку дихальної системи, грудної клітки і середостіння: диспное; кашель; біль у грудях; гикавка; носова кровотеча; емболія легеневої артерії; інтерстиціальний пневмоніт, іноді летальний; легеневий фіброз.
З боку шлунково-кишкового тракту*: діарея; нудота; блювання; стоматит/мукозит; біль у животі; запор; диспепсія; гастроезофагеальний рефлюкс; гастроінтестинальна кровотеча; ректальна кровотеча; парез кишечнику; обструкція кишечнику; коліт; діарея, спричинена Clostridium difficile; панкреатит.
Показані профілактика та/або лікування потужними протиблювальними засобами.
З боку шкіри і підшкірних тканин: шкірні реакції, алопеція, ексфоліація шкіри (наприклад синдром долоні-стопи), еритематозний висип, гіпергідроз, розлади з боку придатків шкіри, висип.
З боку кістково-м'язової системи і сполучної тканини: біль у спині, артралгія, біль у кістках.
Гепатобіліарні розлади: синусоїдальний синдром печінкової обструкції* або патологічні прояви, пов'язані з таким розладом печінки, зокрема печінкова пурпура, вузлувата регенеративна гіперплазія, перисинусоїдальний фіброз. Клінічні прояви можуть являти собою портальну гіпертензію та/або підвищення рівня трансаміназ.
З боку нирок і сечовивідних шляхів: гематурія, дизурія, часті та болісні позиви до сечовипускання, гострий інтерстиціальний нефрит, гострий тубулярний некроз, гостра ниркова недостатність.
Загальні розлади і реакції у місці введення: гарячка, втомлюваність, астенія, зміни у місці ін’єкції, у тому числі локалізований біль, почервоніння, набряк та тромбоз. Екстравазація також може спричинити місцевий біль і запалення, які можуть бути тяжкими, та призвести до ускладнень, у тому числі й некрозу, особливо при інфузійному введенні оксаліплатину у периферичну вену (дивіться розділ «Особливості застосування»). Спостерігалися підвищення температури тіла, озноб (тремтіння) як інфекційного походження (з появою фебрильної нейтропенії або без), так і, можливо, імунологічного походження.
Дослідження: підвищення рівня лужної фосфатази, підвищення рівня білірубіну, підвищення ЛДГ, підвищення печінкових ферментів (АЛТ, АсАТ), збільшення маси тіла (ад’ювантна терапія), підвищення рівня креатиніну, втрата маси тіла (при метастазах).
* Див. докладну інформацію у розділі, наведеному нижче.
** Див. розділ «Особливості застосування».
Неврологічна токсичність. Оксаліплатин-Тева виявляє дозолімітуючу неврологічну токсичність. Вона включає периферичну сенсорну нейропатію, яка характеризується дизестезією та/або парестезією кінцівок зі спазмами або без них, що часто провокуються застудою. Ці симптоми розвиваються у 95% пацієнтів, які застосовують препарат. Тривалість таких симптомів, що зазвичай регресують між курсами лікування, зростає зі збільшенням кількості циклів лікування.
Виникнення болю та/або функціонального розладу є ознаками для корекції дози або припинення лікування, залежно від тривалості симптомів. Вказаний функціональний розлад включає ускладнення з виконанням точних рухів і є можливим наслідком сенсорного порушення. Ризик розвитку стійких симптомів для кумулятивної дози 850 мг/м2 (10 циклів) становить приблизно 10% і для кумулятивної дози 1020 мг/м2 (12 циклів) — приблизно 20%. У більшості випадків неврологічні ознаки та симптоми покращуються або повністю зникають після припинення лікування.
Повідомлялося про гострі нейросенсорні прояви. Вони починаються у межах кількох годин після введення і часто провокуються застудою. Такі прояви присутні у вигляді тимчасової парестезії, дизестезії і зниженої чутливості. Гострий синдром фаринголарингеальної дизестезії виникає у 1–2% пацієнтів і характеризується суб'єктивними відчуттями дисфагії або задишкою/відчуттям задухи без будь-яких об'єктивних ознак дихальної недостатності (відсутність ціанозу або гіпоксії), ларингоспазму або бронхоспазму (відсутність стридору або хрипіння). Ці симптоми швидко зникали навіть при відсутності лікування. Збільшення тривалості інфузії допомагає зменшити частоту вказаного синдрому. Іноді спостерігаються інші симптоми, які включають спазм щелепних м’язів/м’язові спазми/мимовільні скорочення м‘язів/міоклонус, розлади координації/розлади ходи/атаксію/розлади рівноваги, відчуття тяжкості/стиснення/дискомфорт/біль у горлі або у грудній клітці. Крім того, дисфункція черепних нервів може супроводжуватися або розвиватися у вигляді окремого явища, такого як птоз, диплопія, афонія/дисфонія/хрипота, яку іноді описують як параліч голосових зв'язок, дизестезія язика, або дизартрія, яку іноді описують як афазію, невралгію трійчастого нерва/біль у ділянці обличчя/біль в очах, зниження гостроти зору, порушення зорового поля.
Повідомлялося про інші неврологічні симптоми, такі як втрата глибокого сухожильного рефлексу і симптом Лермітте у ході лікування Оксаліплатином-Тева. Зареєстровані поодинокі випадки невриту зорового нерва.
Передозування.
Специфічний антидот невідомий.
Лікування передозування. У випадку передозування може спостерігатися посилення побічних ефектів. Слід розпочати моніторинг гематологічних показників і симптоматичне лікування.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність. Не існує достатньої інформації щодо безпеки застосування препарату вагітним жінкам. У ході доклінічних досліджень оксаліплатину спостерігалася репродуктивна токсичність. Оксаліплатин-Тева не рекомендується призначати під час вагітності, особливо протягом І триместру вагітності, а також жінкам фертильного віку, які не використовують протизаплідні засоби контрацепції. Питання про призначення оксаліплатину для лікування вагітної жінки може розглядатися лише після чіткого інформування пацієнтки про ризик для плода та отримання її згоди.
Відповідні протизаплідні заходи слід проводити у період лікування, а також протягом 4 місяців після припинення лікування для жінок і 6 місяців — для чоловіків. Оксаліплатин може мати негативний вплив на фертильність. Чоловіків слід повідомити про можливість консервації сперми до початку терапії, оскільки оксаліплатин може викликати необоротну безплідність.
Годування груддю. Проникнення препарату у грудне молоко не вивчалося, тому годування груддю у період лікування оксаліплатином протипоказане.
Діти. Оксаліплатин-Тева не застосовувати дітям.
Особливі заходи безпеки.
Відповідно до правил лікувальної установи приготування ін'єкційних розчинів цитотоксичних засобів повинні здійснювати фахівці, навчені та добре знайомі з лікарським засобом, що застосовується в умовах, які гарантують цілісність медичного продукту, захист навколишнього середовища і особливо захист персоналу, який здійснює введення лікарського засобу. Це вимагає окремої зони для приготування препарату, де заборонено палити, вживати їжу і вживати напої.
Персонал повинен бути забезпечений відповідними захисними матеріалами, а саме: довгими халатами з рукавами, захисними масками, головними уборами, захисними окулярами, стерильними одноразовими рукавичками, захисним покриттям робочої ділянки, контейнерами і пакетами для збирання відходів.
Екскременти та блювальні маси хворих потрібно обробляти з обережністю.
Вагітних слід попередити про необхідність уникати роботи з цитотоксичними препаратами.
З розбитою упаковкою необхідно поводитися з обережністю, вона вважається забрудненими відходами (див. «Утилізація»).
Якщо концентрат Оксаліплатину-Тева для розчину для інфузій або розчин для інфузій потрапив на шкіру або слизові оболонки, уражену ділянку слід негайно і ретельно промити водою.
Утилізація. Залишки препарату та всі предмети, що використовувалися для розчинення, розведення та введення Оксаліплатину-Тева, необхідно знищити відповідно до стандартних лікарняних прийомів з видалення відходів цитотоксичних речовин та відповідно до чинного законодавства щодо утилізації небезпечних відходів.
Особливості застосування.
Оксаліплатин-Тева слід застосовувати тільки у спеціалізованих відділеннях та під наглядом досвідченого онколога.
Через обмеженість інформації щодо безпеки у пацієнтів з помірним порушенням ниркової функції, введення препарату слід розглядати тільки після належної оцінки співвідношення користь/ризик для хворого. У такій ситуації слід ретельно контролювати ниркову функцію та здійснювати корекцію доз з урахуванням токсичності.
Стан пацієнтів з алергічною реакцією на сполуки платини в анамнезі слід контролювати на предмет симптомів алергічної реакції. У випадку розвитку анафілактоїдної реакції на оксаліплатин інфузію слід негайно припинити і почати відповідне симптоматичне лікування. Повторне введення оксаліплатину протипоказане.
У випадку екстравазації оксаліплатину інфузію слід негайно припинити і розпочати звичне симптоматичне місцеве лікування.
Неврологічну токсичність оксаліплатину необхідно ретельно контролювати, особливо при супутньому введенні інших препаратів, що мають неврологічну токсичність. Слід проводити неврологічний огляд перед кожним введенням препарату, а надалі такий огляд має бути періодичним.
Для пацієнтів, у яких розвивається гостра ларинго-фарингеальна дизестезія у ході інфузії або у межах кількох годин після двогодинної інфузії, наступну інфузію оксаліплатину необхідно здійснювати не раніше ніж через 6 годин.
У разі розвитку неврологічних симптомів (парестезія, дизестезія) подальша корекція доз оксаліплатину повинна ґрунтуватися на тривалості і тяжкості таких симптомів:
§ Якщо симптоми тривають довше 7 днів і непокоять пацієнта, в подальшому дозу оксаліплатину слід зменшити з 85 до 65 мг/м2 (антиметастатична терапія) або до 75 мг/м2 (ад'ювантна терапія).
§ Якщо парестезія без функціонального порушення зберігається до наступного циклу, наступну дозу Оксаліплатину-Тева слід зменшити з 85 до 65 мг/м2 (антиметастатична терапія) або до 75 мг/м2 (ад'ювантна терапія).
§ Якщо парестезія з функціональним порушенням зберігається до наступного циклу, слід припинити лікування Оксаліплатином-Тева.
§ Якщо вказані симптоми зникають після припинення лікування оксаліплатином, може бути розглянуте відновлення лікування.
Необхідно проінформувати пацієнтів, що симптоми сенсорної периферичної невропатії можуть зберігатися після припинення лікування. Помірна локалізована парестезія або парестезія, що може заважати функціональній активності, можуть спостерігатися протягом більше 3 років після припинення ад’ювантної терапії.
Синдром зворотної задньої лейкоенцефалопатії (RPLS).
Випадки виникнення синдрому зворотної задньої лейкоенцефалопатії (RPLS, також відомого як PRES (синдром зворотної задньої енцефалопатії) були зареєстровані у пацієнтів, які отримували оксаліплатин у складі комбінованій хіміотерапії. RPLS є рідкісним зворотним неврологічним захворюванням, що швидко розвивається і може супроводжуватися судомами, гіпертензією, головним болем, сплутаністю свідомості, сліпотою та іншими зоровими та неврологічними розладами. Діагноз RPLS підтверджується за допомогою методів візуалізації головного мозку, бажано МРТ (магнітно-резонансної томографії).
Нудота, блювання, діарея, дегідратація та гематологічні зміни.
Шлунково-кишкова токсичність оксаліплатину, яка проявляється у вигляді нудоти та блювання, потребує застосування протиблювальних засобів з профілактичною та/або лікувальною метою (див. «Побічні реакції»).
Сильний понос та/або блювання можуть призвести до зневоднення організму, паралітичної кишкової непрохідності, обструкції кишечнику, гіпокаліємії, метаболічного ацидозу та порушення функції нирок, особливо при комбінованому застосуванні оксаліплатину з 5-фторурацилом.
У випадку розвитку гематологічної токсичності (кількість нейтрофілів <1,5x109/л або кількість тромбоцитів <50x109/л) початок наступного курсу відкласти до встановлення допустимих рівнів гематологічних показників. Розгорнутий аналіз крові з визначенням лейкоцитарної формули слід проводити до початку терапії оксаліплатином та перед кожним наступним курсом.
Пацієнтів необхідно поінформувати, що у разі розвитку діареї/блювання, мукозиту/стоматиту та нейтропенії після застосування оксаліплатину та 5-фторурацилу слід негайно звернутися до лікаря для отримання належного лікування цих симптомів.
У разі розвитку мукозиту/стоматиту, що супроводжується або не супроводжується нейтропенією, наступне призначення препарату слід відкласти до настання регресії мукозиту/стоматиту до ступеня тяжкості, що менший або дорівнює 1, та/або до встановлення кількості нейтрофілів >1,5x109/л. Якщо оксаліплатин комбінують з 5-фторурацилом (з фоліновою кислотою або без неї), у зв’язку з токсичністю 5-фторурацилу зазвичай рекомендується корекція його дози.
При діареї IV-го ступеня (за класифікацією ВООЗ), нейтропенії III–IV ступеня (кількість нейтрофілів <1x109/л) або тромбоцитопенії III–IV ступеня (кількість тромбоцитів <50x109/л) при зниженні дози 5-фторурацилу також необхідно знизити дозу оксаліплатину від 85 до 65 мг/м2 (лікування метастазів) або до 75 мг/м2 (ад’ювантна терапія).
Легеневі прояви.
У разі виникнення респіраторних симптомів неясної етіології, таких як непродуктивний кашель, диспное, крепітація або легеневі інфільтрати на рентгенограмі, необхідно припинити лікування оксаліплатином до виключення інтерстиціального пневмоніту шляхом проведення додаткових обстежень легенів (див. «Побічні реакції»).
Печінкові прояви.
У випадку порушення функції печінки за даними аналізів, або портальної гіпертензії, не зумовлених метастазами у печінці, слід зважати на можливість виникнення поодиноких випадків судинних порушень у печінці, спричинених дією препарату.
Фертильність.
Під час доклінічних досліджень були виявлені генотоксичні ефекти оксаліплатину. Чоловікам рекомендується застосовувати протизаплідні засоби протягом всього періоду прийому оксаліплатину і 6 місяців після припинення терапії, а також проконсультуватися про можливість консервації сперми до початку терапії, оскільки оксаліплатин може викликати необоротну безплідність. Жінки повинні уникати вагітності під час прийому препарату та застосовувати надійний засіб контрацепції (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Дослідження дії на здатність керувати автомобілем і працювати з потенційно небезпечними механізмами не проводилися. Однак лікування оксаліплатином, яке призводить до підвищення ризику запаморочення, нудоти і блювання, а також інших неврологічних симптомів, які впливають на ходу і рівновагу, може призводити до незначного або помірного впливу на здатність керувати автомобілем і працювати з потенційно небезпечними механізмами.
Також на здатність керувати транспортними засобами і працювати з механізмами можуть впливати порушення зору, зокрема тимчасова втрата зору (проходить після припинення терапії). Таким чином, пацієнтів необхідно попереджати про можливий вплив цих проявів на здатність керувати транспортними засобами і працювати з механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
У пацієнтів, яким була введена одноразова доза 85 мг/м2 оксаліплатину безпосередньо перед введенням 5-фторурацилу, не спостерігалося зміни рівня біодоступності 5-фторурацилу.
In vitro не спостерігається значущого витіснення оксаліплатину зі зв’язування з білками плазми при застосуванні таких засобів: еритроміцин, саліцилати, гранісетрон, паклітаксел і натрію вальпроату.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Оксаліплатин являє собою антинеопластичний лікарський засіб, що належить до нового класу сполук на основі платини, які містять комплекс атому платини з 1,2-діаміноциклогексаном (ДАЦГ) та оксалатною групою.
Оксаліплатин являє собою окремий енантіомер, цис-[оксалат(транс-l-1,2-ДАЦГ) платину].
Оксаліплатин як in vitro, так і in vivo демонструє широкий спектр протипухлинної активності, яка базується на цитотоксичності, у різних моделях систем пухлин, включаючи моделі раку ободової і прямої кишки у людини. Оксаліплатин також демонструє in vitro та in vivo активність на різних резистентних до цисплатину моделях.
Спостерігається синергічна цитотоксична дія у комбінації з 5-фторурацилом як in vitro, так і in vivo.
Дослідження механізму дії оксаліплатину показують, що водні похідні, які утворюються внаслідок біотрансформації оксаліплатину, взаємодіють з ДНК з утворенням як між-, так і внутрішньоланцюгових поперечних зв'язків, що призводить до порушення синтезу ДНК та зумовлює цитотоксичну і протипухлинну дію.
У пацієнтів з метастазуючим колоректальним раком повідомлялося про ефективність оксаліплатину (85 мг/м2 кожні два тижні) у поєднанні з 5-фторурацилом/фолієвою кислотою (5-ФУ/ФК) у ході трьох клінічних досліджень.
Два рандомізованих клінічних дослідження терапії першої лінії та за участю пацієнтів, які одержували лікування раніше, продемонстрували значно вищу швидкість реакції і триваліший період ремісії (PFS)/час до прогресу захворювання (TTP) порівняно з пацієнтами, які застосовували тільки 5-ФУ/ФК.
Фармакокінетика.
Фармакокінетика окремих активних сполук не вивчалася.
Щодо фармакокінетики платини, то наприкінці двогодинної інфузії 15% введеної платини, присутня в системному кровотоці, 85%, що залишилися, швидко розподіляються у тканинах або виводяться з сечею. Необоротне зв’язування з еритроцитами і плазмою крові дає значення періоду напіввиведення у матриксах, які близькі до природного життєвого циклу еритроцитів та альбуміну сироватки. Не спостерігалося акумуляції в ультрафільтраті плазми після введення 85 мг/м2 кожні два тижні або 130 мг/м2 кожні три тижні, і фаза плато досягалася у матриксах у циклі 1. Варіабельність для різних суб'єктів або одного й того ж суб'єкта у цілому є низькою.
Загалом платина виводиться з сечею; кліренс спостерігається упродовж 48 годин після введення.
До 5-го дня приблизно 54% загальної дози виводиться з сечею і < 3% — з калом. Значне зменшення кліренсу з 17,6 ± 2,18 л/год до 9,95 ± 1,91 л/год при порушенні функції нирок спостерігалося разом зі статистично значущим зменшенням об'єму розподілу з 330 ± 40,9 до 241 ± 36,1 л. Вплив тяжкого порушення функції нирок на кліренсі платини не вивчався.
Оксаліплатин піддається обширній біотрансформації в організмі пацієнтів і лікарський засіб у незміненому вигляді не було знайдено в ультрафільтраті плазми після закінчення двогодинної інфузії. Кілька цитотоксичних продуктів біотрансформації, зокрема монохлор-, дихлор- і діаква-ДАЦГ, види платини ідентифіковані у системному кровотоку разом з цілим рядом неактивних кон'югатів.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний або майже безбарвний розчин. Візуально перевіряти перед застосуванням. Слід застосовувати тільки прозорі розчини без механічних включень.
Несумісність.
Розведений лікарський засіб не слід змішувати з іншими препаратами в одному флаконі для інфузій або вводити одночасно в одній інфузійній лінії. Оксаліплатин-Тева можна вводити разом із фолієвою кислотою через Y-лінію безпосередньо перед місцем введення.
- НЕ СЛІД змішувати оксаліплатин з лужними лікарськими засобами або розчинами, зокрема 5-фторурацилом, препаратами фолієвої кислоти, що містять трометамол як допоміжну речовину, і солями трометамолу та інших активних речовин. Лужні лікарські засоби або розчини мають побічну дію щодо стабільності оксаліплатину.
- НЕ СЛІД вводити Оксаліплатин-Тева у нерозведному вигляді.
- НЕ СЛІД розводити Оксаліплатин-Тева розчином натрію хлориду або розчинами, що містять хлорид.
- РОЗВОДИТИ тільки 5% розчином глюкози для інфузій.
- НЕ ЗАСТОСОВУВАТИ для ін’єкцій інструменти, що містять алюміній.
Термін придатності. 2 роки — до відкриття флакона.
Після розведення 5% розчином глюкози продемонстрована хімічна та фізична стабільність протягом не більше 24 годин при температурі 2–8 °С у захищеному від світла місці або не більше 6 годин при температурі не вище 25 °С при денному світлі.
Якщо препарат не застосовувати негайно, відповідальність за тривалість і умови зберігання готового до застосування розчину несе користувач. Цей період не повинен перевищувати 24 години при температурі 2–8 °С за умови, якщо розчинення здійснюється у контрольованих асептичних умовах, які пройшли валідацію.
Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від дії світла, при температурі не вище 25 оС та у недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 4 мл/20 мг або по 10 мл/50 мг, або по 20 мл/100 мг, або по 40 мл/200 мг у флаконі, по 1 флакону у коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. 1. Фармахемі Б.В.
2. АТ Фармацевтичний завод Тева.
Місцезнаходження. 1. Вул. Свенсвег 5, 2031 GA Харлем, Нідерланди.
2. H-2100 Годолло, вул. Танчич Міхалі 82, Угорщина.
Коментарі