ПАНАДОЛ ЕКСТРА ЕДВАНС Ціна

Склад лікарського засобу:

діючі речовини: 1 таблетка містить 500 мг парацетамолу та 65 мг кофеїну;

допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований, повідон (К-25), кальцію карбонат, кросповідон (тип А), суміш парабенів натрію (натрію метилпарагідроксибензоат (Е 219), натрію етилпарагідроксибензоат (Е 215), натрію пропілпарагідроксибензоат (Е 217)), вода очищена, кислота альгінова, магнію стеарат, Opadry White YS-1–7003 (титану діоксид (Е 171), гіпромелоза 3сP, гіпромелоза 6сP, макрогол 400, полісорбат 80), віск карнаубський.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

овальної форми від білого до майже білого кольору з тисненням xPx, де Р — в середині кола.

Назва і місцезнаходження виробника.

ГлаксоСмітКлайн Дангарван Лімітед/GlaxoSmithKline Dungarvan Limited.

Нокбрек, Дангарван, графство Уотерфорд, Ірландія/Knockbrack, Dungarvan, Co. Waterford, Ireland.

Парацетамол є аналгетиком-антипіретиком. Ефект базується на інгібуванні синтезу простагландинів у центральній нервовій системі (ЦНС). Кофеїн збільшує ефективність аналгезії завдяки збуджувальному ефекту на ЦНС.

Показання для застосування. Рекомендується як м’який болезаспокійливий та жарознижувальний засіб. Показаннями для застосування є головний біль (включаючи мігрень), зубний біль, невралгії, ревматичний біль, дисменорея, застосування для полегшення симптомів застуди, грипу та у разі болю в горлі.

Протипоказання. Гіперчутливість до парацетамолу, кофеїну або до будь-якого іншого компонента препарату, тяжкі порушення функції печінки і/або нирок, вроджена гіпербілірубінемія, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, алкоголізм, захворювання крові, виражена анемія, лейкопенія, тромбоз, тромбофлебіт, стани підвищеного збудження; порушення сну; тяжка артеріальна гіпертензія; органічні захворювання серцево-судинної системи (у тому числі атеросклероз); глаукома; літній вік; епілепсія, гіпертиреоз, декомпенсована серцева недостатність, порушення серцевої провідності, тяжкий атеросклероз, схильність до спазму судин, ішемічна хвороба серця, гострий панкреатит, гіпертрофія передміхурової залози, тяжкі форми цукрового діабету, закритокутова глаукома. Не застосовувати разом з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) та протягом 2 тижнів після припинення застосування інгібіторів МАО; протипоказано пацієнтам, які приймають трициклічні антидепресанти або бета- блокатори.

Належні заходи безпеки при застосуванні.

Перед застосуванням препарату слід проконсультуватися з лікарем. З обережністю застосовувати пацієнтам із порушеннями функції нирок і печінки. Ризик передозування ймовірніший у пацієнтів із нециротичним алкогольним захворюванням печінки. Під час лікування препаратом не рекомендується вживати надмірну кількість напоїв, що містять кофеїн (наприклад кави, чаю та енергетичних напоїв).

Натрію метилпарагідроксибензоат (Е 219), натрію етилпарагідроксибензоат (Е 215) та натрію пропілпарагідроксибензоат (Е 217) можуть спричинити алергічні реакції.

Не перевищувати зазначених доз.

Не приймати препарат з іншими засобами, що містять парацетамол.

Якщо симптоми не зникають, слід звернутися до лікаря.

Особливі застереження.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Не застосовувати в період вагітності або годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Не впливає.

Діти. Препарат не рекомендується дітям віком до 12 років.

Спосіб застосування та дози.

Препарат призначений для перорального застосування.

Дорослим та дітям віком від 12 років: по 1 таблетці 2–3 рази на добу у разі необхідності. Інтервал між прийомами — не менше 4 годин. Не приймати більше 3 таблеток протягом 24 годин. Тривалість лікування визначає лікар індивідуально.

Передозування.

Ураження печінки можливе у разі прийому 10 г і більше парацетамолу.

У пацієнтів з факторами ризику (тривале лікування карбамазепіном, фенобарбіталом, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, звіробоєм чи іншими лікарськими засобами, що індукують ферменти печінки; зловживання алкоголем; глутатіонова недостатність, наприклад розлади травлення, муковісцидоз, ВІЛ-інфекція, недостатнє харчування, кахексія) прийом 5 г або більше парацетамолу може призвести до ураження печінки.

Симптоми передозування у перші 24 години: блідість, нудота, блювання, анорексія та абдомінальний біль. Ураження печінки може стати явним через 12–48 годин після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. У разі тяжкого отруєння печінкова недостатність може прогресувати в енцефалопатію, крововиливи, гіпоглікемію, кому та мати летальний наслідок. Гостра ниркова недостатність із гострим некрозом канальців може проявлятися сильним поперековим болем, гематурією, протеїнурією і розвинутись навіть за відсутності тяжкого ураження печінки. Відзначались також серцева аритмія та панкреатит.

При передозуванні необхідна швидка медична допомога. Пацієнта слід негайно доставити у лікарню, навіть якщо немає ранніх симптомів передозування. Симптоми можуть обмежуватися нудотою та блюванням або можуть не відображати тяжкості передозування чи ризику ураження органів. Слід розглянути доцільність лікування активованим вугіллям, протягом 1 год після прийому надмірної дози парацетамолу. Концентрацію парацетамолу в плазмі крові потрібно вимірювати через 4 години або пізніше після прийому (більш ранні концентрації є недостовірними). Лікування N-ацетилцистеїном можна застосовувати протягом 24 годин після прийому парацетамолу, але максимальний захисний ефект отримують при його застосуванні протягом 8 годин після передозування. Ефективність антидоту різко знижується після цього часу. За необхідності пацієнту внутрішньовенно вводять N-ацетилцистеїн, згідно зі встановленими дозами. За відсутності блювання можна застосовувати метіонін перорально як відповідну альтернативу у віддалених районах поза лікарнею.

Передозування кофеїном може спричинити біль в епігастральній ділянці, блювання, діурез, тахікардію чи серцеву аритмію, вплив на центральну нервову систему (безсоння, неспокій, нервове збудження, тривожність, тремор, судоми). Слід зазначити, що у разі передозування препаратом клінічно важливі симптоми передозування кофеїном можуть бути пов’язані з токсичним ураженням печінки парацетамолом. Специфічного антидоту немає. Застосування антагоністів бета-адренорецепторів може полегшити кардіотоксичний ефект. Проводять симптоматичну терапію, гідратацію. Призначають активоване вугілля, протягом 1–4 годин після прийому надмірної дози кофеїну. Призначають седативні лікарські засоби внутрішньовенно у випадку появи ознак впливу передозування на центральну нервову систему.

Побічні ефекти.

• Алергічні реакції: шкірний свербіж, висип на шкірі і слизових оболонках (зазвичай еритематозний, кропив’янка), ангіоневротичний набряк, мультиформна ексудативна еритема (у т.ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), анафілаксія;
• з боку системи травлення: нудота, блювання, печія, біль в епігастрії, порушення функції печінки, підвищення активності печінкових ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (дозозалежний ефект);
• з боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми;
• з боку органів кровотворення: анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, сульфатгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, болі в серці), гемолітична анемія;
• з боку серцево-судинної системи: тахікардія, аритмія, підвищення артеріального тиску, прискорене серцебиття.
• з боку центральної нервової системи — безсоння, неспокій, запаморочення.
• з боку дихальної системи — бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та до інших нестероїдних протизапальних засобів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Швидкість всмоктування парацетамолу може збільшуватися при застосуванні метоклопраміду та домперидону і зменшуватись при застосуванні холестираміну. Антикоагулянтний ефект варфарину та інших кумаринів може бути посилений в наслідок тривалого регулярного застосування парацетамолу із підвищенням ризику кровотечі. Періодичний прийом не має значного ефекту.

Барбітурати знижують жарознижуючий ефект парацетамолу.

Антисудомні препарати (включаючи фенітоїн, барбітурати, карбамазепін), які стимулюють активність мікросомальних ферментів печінки, можуть посилювати токсичний вплив парацетамолу на печінку внаслідок підвищення ступеня перетворення препарату на гепатотоксичні метаболіти. При одночасному застосуванні парацетамолу із гепатотоксичними засобами збільшується токсичний вплив препаратів на печінку. Одночасне застосування високих доз парацетамолу з ізоніазидом підвищує ризик розвитку гепатотоксичного синдрому. Парацетамол знижує ефективність діуретиків.

Не застосовувати одночасно з алкоголем.

Одночасне застосування кофеїну з інгібіторами МАО може викликати небезпечний підйом артеріального тиску. Кофеїн посилює ефект (покращує біодоступність) аналгетиків-антипіретиків, потенціює ефекти похідних ксантину, альфа- та бета-адреноміметиків, психостимулюючих засобів.

Циметидин, гормональні контрацептиви, ізоніазид посилюють дію кофеїну.

Кофеїн знижує ефект опіоїдних аналгетиків, анксіолітиків, снодійних і седативних засобів, є антагоністом засобів для наркозу та інших препаратів, що пригнічують ЦНС, конкурентним антагоністом препаратів аденозину, АТФ. При одночасному застосуванні кофеїну з ерготаміном покращується всмоктування ерготаміну з ШКТ, з тиреотропними засобами — підвищується тиреоїдний ефект. Кофеїн знижує концентрацію літію в крові.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 12 таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у блістері; по 1 блістеру в картонній коробці.

Категорія відпуску. Без рецепта.