Склад:
діюча речовина: risperidone;
1 таблетка містить рисперидону 1 мг або 2 мг, або 3 мг, або 4 мг;
допоміжні речовини: лактоза моногідрат; целюлоза мікрокристалічна; гідроксипропілметил-целюлоза; крохмаль прежелатинізований; магнію стеарат;
склад оболонки таблетки по 1 мг: Опадрі II білий (85F17422): спирт полівініловий, поліетиленгліколь, титану діоксид (Е 171), тальк;
склад оболонки таблетки по 2 мг: Опадрі II рожевий (85F25415): кармуазин алюмінієвий лак, спирт полівініловий, поліетиленгліколь, титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (Е 172), тальк;
склад оболонки таблетки по 3 мг: Опадрі II жовтий (85F32085): хіноліновий жовтий алюмінієвий лак, FD&C жовтий № 6 алюмінієвий лак, спирт полівініловий, поліетиленгліколь, титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (Е 172), тальк;
склад оболонки таблетки по 4 мг: Опадрі II зелений (85F21605): хіноліновий жовтий алюмінієвий лак, FD&C синій № 2 індигокармін алюмінієвий лак, спирт полівініловий, поліетиленгліколь, титану діоксид (Е 171), тальк.
Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Фармакотерапевтична група.
Антипсихотичні препарати. Код АТС N05A Ч08.
Клінічні характеристики.
Показання.
Лікування шизофренії.
Лікування маніакальних епізодів від середнього до тяжкого ступеня при біполярних розладах.
Короткострокове лікування (до 6 тижнів) персистуючої агресії у пацієнтів з альцгеймерівською деменцією від помірного до тяжкого ступеня, які не відповідають на терапію без застосування фармакологічних препаратів і у яких існує ризик завдати шкоди собі або оточуючим.
Короткострокове симптоматичне лікування (до 6 тижнів) персистуючої агресії при поведінкових порушеннях у дітей віком від 5 років та підлітків з рівнем розумових функцій, нижчим за середній чи затримкою розумового розвитку, які було діагностовано відповідно до критеріїв DSM-IV, у яких тяжкість агресивності чи інших проявів деструктивної поведінки вимагають лікування медичними засобами. Лікування медичними засобами повинно бути інтегрованою частиною повнішої програми лікування, яка включає психологічну підтримку та освітні компоненти.
Педіатричним пацієнтам рисперидон призначає дитячий невролог, а також дитячий психіатр або лікар, добре обізнаний з лікуванням поведінкових порушень у дітей та підлітків.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до компонентів препарату.
Спосіб застосування та дози.
Шизофренія.
Дорослі.
Росталепт-Рота призначають 1 або 2 рази на добу.
Розпочинати прийом препарату слід з дози 2 мг на добу, на другий день дозу можна збільшити до 4 мг. Після цього дозу можна підтримувати без змін або, за необхідності, продовжувати індивідуальну корекцію дози. Для більшості пацієнтів встановлюється доза 4–6 мг на добу. Деяким пацієнтам може бути показане поступове підвищення дози та знижена початкова доза.
Дози, які перевищують 10 мг на добу, не виявили вищої ефективності порівняно з меншими дозами, але вони можуть спричиняти появу екстрапірамідних симптомів. Оскільки безпека доз, що перевищують 16 мг на добу, не вивчалась, ці дози застосовувати не можна.
Пацієнти літнього віку.
Рекомендована початкова доза − по 0,5 мг 2 рази на добу. У разі необхідності дозу можна збільшити до 1–2 мг 2 рази на добу.
Маніакальні епізоди при біполярних розладах.
Дорослі.
Рекомендована початкова доза препарату Росталепт-Рота — 2 мг 1 раз на добу.
Дозу можна індивідуально збільшити, додаючи по 1 мг/добу не частіше ніж через день. Оптимальною дозою для більшості пацієнтів є доза 1–6 мг на добу. У пацієнтів з маніакальними епізодами добові дози рисперидону понад 6 мг не досліджені. Як і при будь-якому симптоматичному лікуванні, подальше застосування препарату Росталепт-Рота потрібно оцінити та затвердити відповідно до поточної клінічної картини.
Пацієнти літнього віку.
Рекомендована початкова доза — 0,5 мг двічі на добу. У разі необхідності цю дозу можна індивідуально збільшити, додаючи по 0,5 мг двічі на добу для досягнення дози від 1 до 2 мг двічі на добу. Слід виявляти обережність, зважаючи на те, що досвід лікування пацієнтів літнього віку обмежений.
Лікування порушень поведінки хворих з деменцією.
Початкова доза — 0,25 мг 2 рази на добу. За необхідності дозу можна збільшити шляхом додавання по 0,25 мг двічі на добу не частіше ніж через день. Оптимальною для більшості пацієнтів є доза по 0,5 мг 2 рази на добу. Однак для деяких пацієнтів ефективну дозу можна збільшити до 1 мг 2 рази на добу.
Росталепт-Рота не рекомендується застосовувати понад 6 тижнів пацієнтам з персистуючою агресією при деменції альцгеймерівського типу.
Протягом усієї терапії за станом пацієнта слід проводити регулярний нагляд та періодично переглядати продовження терапії.
Асоціальні прояви та інші порушення поведінки.
Діти віком від 5 до 18 років.
Пацієнти з масою тіла >50 кг.
Рекомендована початкова доза становить 0,5 мг 1 раз на добу. За необхідності дозу можна коригувати шляхом додавання 0,5 мг 1 раз на добу не частіше ніж через день. Оптимальна доза для більшості пацієнтів — 1 мг 1 раз на добу. Однак для деяких пацієнтів для досягнення позитивного ефекту достатньо не більше 0,5 мг 1 раз на добу, тоді як інші можуть потребувати 1,5 мг 1 раз на добу.
Пацієнти з масою тіла < 50 кг.
Рекомендована початкова доза — 0,25 мг 1 раз на добу (слід застосовувати рисперидон в іншій лікарській формі для можливості отримання меншого дозування). За необхідності дозу можна коригувати шляхом додавання 0,25 мг 1 раз на добу не частіше ніж через день. Оптимальна доза для більшості пацієнтів — 0,5 мг (1/2 таблетки Росталепт-Рота 1 мг) 1 раз на добу. Однак для деяких пацієнтів достатньо не більше ніж 0,25 мг 1 раз на добу для досягнення позитивного ефекту, тоді як інші можуть потребувати 0,75 мг 1 раз на добу.
Як і при інших видах симптоматичного лікування, довготривале застосування препарату Росталепт-Рота необхідно періодично переглядати і коригувати протягом усієї терапії.
Пацієнти із захворюваннями печінки та нирок.
У пацієнтів із порушенням функції нирок виведення активної антипсихотичної фракції відбувається повільніше, ніж у дорослих пацієнтів з нормальною функцією нирок. У пацієнтів із порушенням функції печінки концентрація вільної фракції рисперидону в крові підвищується.
Для пацієнтів із порушенням функції нирок або печінки, незалежно від показань, початкову і послідовні дози потрібно зменшити вдвічі, а титрування дози здійснювати повільніше.
Перехід з терапії іншими антипсихотичними препаратами.
Якщо це клінічно виправдано, під час терапії препаратом Росталепт-Рота рекомендується поступово припинити попередню терапію іншими препаратами. При цьому, якщо пацієнта переводять з терапії антипсихотичними препаратами у формі «депо», лікування препаратом Росталепт-Рота рекомендується розпочати замість наступної запланованої ін'єкції. Періодично слід оцінювати необхідність подовження поточної терапії антипаркінсонічними препаратами.
Побічні реакції.
Ступінь тяжкості більшості побічних реакцій, що розвивалися внаслідок застосування препарату, — від помірного до тяжкого.
Інфекції та інвазії: фарингіт, назофарингіт, тонзиліт, синусит, інфекції верхніх дихальних шляхів (бронхіт, трахеобронхіт, пневмонія, бронхопневмонія), інфекції вуха (середній отит, хронічний середній отит), інфекції ока, інфекції сечовивідних шляхів (цистит), локалізовані інфекції, грипоподібний синдром, целюліт, оніхомікоз, акродерматит.
З боку системи кровотворення: анемія, гранулоцитопенія.
З боку імунної системи: гіперчутливість.
З боку ендокринної системи: гіперпролактинемія.
З боку метаболізму: полідипсія, анорексія.
З боку психіки: безсоння, тривога, збудження, притупленість емоцій, нервозність, в’ялість, сплутаність свідомості, розлади сну, зниження лібідо, аноргазмія.
З боку нервової системи: паркінсонізм, акатазія, сонливість, запаморочення, седація, тремор, дистонія, летаргія, ортостатичне запаморочення, дискінезія, втрата свідомості, транзиторна ішемічна атака, порушення свідомості, слинотеча, головний біль, дизартрія, порушення уваги, розлади рівноваги, гіперсомнія, відсутність реакції на подразник, анормальна координація, розлади мовлення, гіпестезія, ішемія головного мозку, цереброваскулярні розлади, нейролептичний злоякісний синдром, діабетична кома.
З боку органів зору: нечіткість зору, кон’юнктивіт, очна гіперемія, виділення з очей, закочування очей, набряк повік, припухлість очей, кірка на краях повік, сухість очей, сльозоточивість, фотофобія, глаукома, зниження гостроти зору.
З боку органів слуху: біль у вухах, дзвін у вухах.
З боку серцево-судинної системи: тахікардія, відчуття серцебиття, ортостатична гіпотензія, артеріальна гіпотензія, синусова брадикардія, блокада лівої гілки пучка Гіса, блокада правої гілки пучка Гіса, атріовентрикулярна блокада, гіперемія.
З боку дихальної системи: закладеність носа, диспное, носова кровотеча, синусит, кашель, ринорея, фаринголарингічний біль, застійні явища у дихальних шляхах, свистяче дихання, пневмонія, дисфонія, вологі хрипи, респіраторні розлади, набряклість носової порожнини, гіпервентиляція.
З боку травного тракту: нудота, запор, диспепсія, блювання, діарея, гіперсекреція слини, сухість у роті, абдомінальний дискомфорт, абдомінальний біль, відчуття дискомфорту у шлунку, біль у верхній частині живота, нетримання калу, гастрит, припухлість губ, хейліт, аптіалізм.
З боку шкіри: сухість шкіри, лупа, себорейний дерматит, гіперкератоз, еритема, акне, свербіж, зміна кольору шкіри, еритематозні висипання, папульозні висипання, генералізовані висипання, макулопапульозні висипання.
З боку кістково-м'язової системи: біль у спині, біль у м’язах грудної клітки, артралгія, біль у кінцівках, порушення постави, міалгія, біль у шиї, скутість суглобів, м'язова слабкість, рабдоміоліз.
З боку сечовидільної системи: нетримання сечі, енурез, полакіурія, дизурія.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: нерегулярна менструація, аменорея, галакторея, гінекомастія, вагінальні виділення, порушення ерекції, порушення еякуляції, менструальні розлади, збільшення молочних залоз, сексуальна дисфункція, ретроградна еякуляція.
Загальні розлади: підвищена втомлюваність, астенія, пірексія, біль у грудях, периферичні набряки, порушення ходи, в'ялість, дискомфорт у грудях, спрага, грипозний стан, набряклість обличчя, дискомфорт, генералізований набряк, озноб, відчуття холоду у кінцівках, синдром відміни препарату.
Лабораторні дослідження: підвищення рівня креатинфосфокінази та аланінамінотрансферази крові, почастішання серцевого ритму, зниження температури тіла, збільшення маси тіла, збільшення пролактину в крові, анормальна електрокардіограма, збільшення кількості еозинофілів, підвищення рівня АСТ, зменшення кількості лейкоцитів, підвищення рівня глюкози крові, зниження гемоглобіну, зниження гематокриту, зниження артеріального тиску, підвищення рівня трансаміназ.
У постмаркетинговий період дуже рідко (<1/10000, включаючи поодинокі повідомлення) відзначалися нижчезазначені побічні ефекти.
З боку кровотворної та лімфатичної системи: агранулоцитоз, тромбоцитопенія (включаючи зниження кількості тромбоцитів, зниження утворення тромбоцитів).
З боку імунної системи: анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк (термін включає ангіоневротичний набряк, набуту недостатність Сі-естерази, навколоротовий набряк, набряк очей, набряк обличчя, спадковий ангіоневротичний набряк, набряк гортані, гортанно-трахеальний набряк, окуло-респіраторний синдром, набряк слизової оболонки порожнини рота, періорбітальний набряк, гострий набряк тонкого кишечнику, набряк язика), алопеція.
З боку метаболізму: діабетичний кетоацидоз, водна інтоксикація.
З боку психіки: манія.
З боку серцево-судинної системи: фібриляція передсердь.
З боку дихальної системи: синдром апное уві сні.
З боку травного тракту: кишкова непрохідність, панкреатит.
З боку гепатобіліарної системи: жовтяниця.
З боку репродуктивної системи: пріапізм.
Загальні розлади: гіпотермія.
Лабораторні дослідження: подовження інтервалу QТ на кардіограмі (термін включає скоректоване подовження інтервалу QТ на кардіограмі, аномальне подовження інтервалу QТ на кардіограмі, подовження інтервалу QТ на кардіограмі, синдром подовження інтервалу QТ, вроджений синдром подовження інтервалу QТ).
Передозування.
Симптоми.
Посилення седативної дії, сонливість, тахікардія, артеріальна гіпотензія, екстрапірамідні розлади, подовження інтервалу QT, судоми.
При передозуванні комбінацією рисперидону та пароксетину повідомлялося про шлуночкову тахікардію типу «пірует» (torsade de pointes).
При гострому передозуванні слід враховувати можливість сукупної дії декількох препаратів.
Лікування.
Підтримання прохідності дихальних шляхів та забезпечення адекватної оксигенації і вентиляції легенів. Якщо передозування препаратом відбулося не більше ніж годину тому, доцільно здійснити промивання шлунка (після інтубації, якщо пацієнт втратив свідомість) та призначити активоване вугілля разом з проносними засобами. Необхідно негайно встановити моніторинг серцево-судинної системи, включаючи постійний ЕКГ-моніторинг, щоб діагностувати можливу аритмію.
Специфічного антидоту рисперидону немає. Тому слід вжити відповідних підтримуючих заходів. При розвитку артеріальної гіпотензії і серцевої недостатності слід ввести внутрішньовенно розчини і/або симпатоміметики. При появі тяжких екстрапірамідних симптомів доцільне введення антихолінергічних засобів.
Постійний медичний нагляд і моніторинг слід продовжувати до покращання стану пацієнта.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Немає досвіду застосування препарату вагітним. Тому Росталепт-Рота не рекомендується застосовувати під час вагітності, якщо в цьому немає абсолютної необхідності. Якщо під час вагітності необхідно припинити застосування препарату, то це не слід робити різко.
У випадку необхідності застосування препарату в період лактації слід припинити годування груддю, оскільки рисперидон і 9-гідроксирисперидон проникають у грудне молоко.
Діти.
Через нестачу даних щодо ефективності рисперидон не рекомендовано застосовувати дітям, хворим на шизофренію.
Рисперидон не рекомендовано для застосування дітям з біполярною манією через недостатність даних з ефективності.
Росталепт-Рота не рекомендується застосовувати дітям віком до 5 років, оскільки досвід застосування препарату дітям віком до 5 років обмежений.
Перед тим як призначити рисперидон дитині чи підлітку з порушеннями поведінки, пацієнтів потрібно повністю перевірити на наявність фізичних та соціальних причин агресивної поведінки, таких як біль та невідповідні зовнішні потреби.
У даній групі пацієнтів седативний ефект рисперидону слід ретельно контролювати через імовірні наслідки впливу на здатність до навчання. Зміна у часі застосування рисперидону може покращити вплив седації на здатність концентрувати увагу дітей та підлітків.
Застосування рисперидону пов’язане з середнім підвищенням маси тіла та індексу маси тіла (ІМТ). Зміни у рості під час досліджень були у межах норм, очікуваних відповідно до віку. Вплив довготривалого лікування рисперидоном на статеве дозрівання та ріст не вивчався адекватно.
Унаслідок потенційних впливів пролонгованої гіперпролактинемії на ріст та статеве дозрівання дітей та підлітків потрібно проводити регулярне медичне обстеження гормонального статусу, яке включає вимірювання зросту, маси тіла, рівня статевого розвитку, моніторування менструальної функції та інших функцій та параметрів, на які впливає пролактин.
Під час лікування рисперидоном слід здійснювати регулярну оцінку екстрапірамідних симптомів та інших розладів рухової активності.
Особливості застосування.
Росталепт-Рота не рекомендується для лікування пацієнтів з поведінковими розладами, асоційованими з деменцією.
Пацієнти літнього віку з деменцією
Серед пацієнтів літнього віку з деменцією, які лікувалися атиповими антипсихотичними препаратами, спостерігався підвищений рівень летальності порівняно з пацієнтами з групи плацебо.
Одночасне застосування з фуросемідом.
У пацієнтів літнього віку з деменцією підвищений рівень летальності спостерігався при одночасному застосовуванні фуросеміду з рисперидоном порівняно з таким у пацієнтів, які лікувалися тільки рисперидоном або тільки фуросемідом.
Слід дотримуватися особливої обережності при призначенні препарату у таких випадках. Не виявлено підвищення летальності пацієнтів, які одночасно застосовували інші діуретичні засоби разом із рисперидоном. Незалежно від лікування дегідратація була загальним фактором ризику летальності і повинна ретельно контролюватися у пацієнтів з деменцією.
Цереброваскулярні небажані реакції.
У пацієнтів літнього віку з деменцією, які лікувалися препаратом Росталепт-Рота, спостерігався підвищений рівень розвитку цереброваскулярних небажаних реакцій (інсульт і транзиторна ішемічна атака), включаючи летальний наслідок, порівняно з таким у пацієнтів, які застосовували плацебо.
Росталепт-Рота потрібно застосовувати з обережністю пацієнтам з фактором ризику розвитку інсульту.
Ризик виникнення цереброваскулярних побічних реакцій істотно вищий у пацієнтів з деменцією змішаного або судинного типу, ніж у пацієнтів з альцгеймерівською деменцією. Тому пацієнтам з іншими типами деменції, ніж альцгеймерівська, не слід лікуватись рисперидоном.
Лікарям рекомендовано оцінювати ризики та вигоди застосування Росталепту-Рота пацієнтам літнього віку з деменцією, враховуючи фактори ризику інсульту індивідуально в кожного пацієнта. Пацієнтів або осіб, які за ними доглядають, потрібно попередити про необхідність негайного звернення до лікаря у разі виникнення ознак та симптомів потенційних цереброваскулярних реакцій, таких як раптова слабкість або оніміння обличчя, рук або ніг, а також проблем із зором або мовленням. Усі аспекти лікування необхідно вирішити без затримки, в тому числі питання про припинення застосування рисперидону.
Росталепт-Рота рекомендується застосовувати лише протягом короткого періоду для лікування персистуючої агресії у пацієнтів з альцгеймерівською деменцією від помірного до тяжкого ступеня як додаток до терапії без застосування медичних препаратів, яка мала обмежену ефективність або була зовсім неефективною, та у разі, коли існує потенційний ризик завдання шкоди собі чи оточуючим.
Пацієнтам потрібно регулярно проводити повторні огляди, також слід переглядати потребу у подальшому лікуванні.
Ортостатична гіпотензія
У зв'язку з тим, що рисперидон є α-блокатором, може виникати ортостатична гіпотензія, особливо у початковий період підбору дози. Росталепт-Рота слід застосовувати з обережністю для лікування пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи (наприклад із серцевою недостатністю, інфарктом міокарда, порушенням провідності), а також при зневодненні, гіповолемії або цереброваскулярних порушеннях; при цьому дозу слід збільшувати поступово, згідно з рекомендаціями. При виникненні артеріальної гіпотензії слід розглянути питання щодо зменшення дози.
Пізня дискінезія/екстрапірамідні симптоми
При застосуванні препаратів із властивостями антагоністів дофамінових рецепторів відзначалося виникнення пізньої дискінезії, що характеризується мимовільними ритмічними рухами (переважно язика та/чи обличчя). Є повідомлення про те, що виникнення екстрапірамідних симптомів є фактором ризику розвитку пізньої дискінезії. Оскільки Росталепт-Рота значно менше провокує розвиток екстрапірамідної симптоматики порівняно з класичними нейролептиками, ризик розвитку пізньої дискінезії порівняно з іншими нейролептиками значно менший. Якщо виникають ознаки та симптоми пізньої дискінезії, слід розглянути питання щодо відміни всіх антипсихотичних препаратів.
Нейролептичний синдром
При застосуванні класичних нейролептиків відзначаються випадки виникнення нейролептичного синдрому, що характеризуються гіпертермією, ригідністю м'язів, нестабільністю вегетативних функцій, порушенням свідомості та підвищенням рівня креатинфосфокінази. У разі розвитку нейролептичного синдрому необхідно відмінити всі антипсихотичні препарати, включаючи Росталепт-Рота.
Рекомендується вдвічі зменшити як початкову дозу, так і подальше підвищення дози для пацієнтів літнього віку та хворих із нирковою недостатністю.
Слід також з обережністю призначати Росталепт-Рота пацієнтам із хворобою Паркінсона, оскільки теоретично це може спричинити погіршення перебігу захворювання. Відносно класичних нейролептиків відомо, що вони знижують поріг розвитку епілептичного нападу.
Гіперглікемія
Гіперглікемія або загострення існуючого діабету були описані у поодиноких випадках під час лікування препаратом Росталепт-Рота. Відповідні клінічні спостереження рекомендовані для пацієнтів з діабетом та для пацієнтів з факторами ризику розвитку цукрового діабету.
Гіперпролактинемія
Росталепт-Рота потрібно з обережністю застосовувати пацієнтам з наявною гіперпролактинемією та пацієнтам з імовірними пролактинзалежними пухлинами.
Інтервал QТ
Слід з обережністю застосовувати Росталепт-Рота, як і інші антипсихотичні засоби, пацієнтам із серцевою аритмією, пацієнтам із вродженим синдромом подовження інтервалу QТ та при сумісній терапії препаратами, що подовжують інтервал QТ.
Напади судом
Слід з обережністю застосовувати Росталепт-Рота пацієнтам, які мають напади судом чи інші стани в анамнезі, які потенційно знижують судомний поріг.
Пріапізм
Існує можливість виникнення пріапізму під час лікування Росталептом-Рота внаслідок альфа-адренергічної блокуючої дії препарату.
Регуляція температури тіла
Антипсихотичні лікарські засоби можуть порушувати здатність тіла до зниження основної температури тіла. Рекомендується відповідний догляд за пацієнтами, яким призначено Росталепт-Рота, якщо вони будуть зазнавати впливів, що можуть спричиняти підвищення основної температури тіла, а саме: інтенсивні фізичні тренування, вплив високих температур зовнішнього середовища, супровідна терапія препаратами з антихолінергічною активністю чи вплив зневоднення.
Венозна тромбоемболія
Описані випадки венозної тромбоемболії при застосуванні антипсихотичних лікарських препаратів. Оскільки пацієнти, які лікуються антипсихотичними лікарськими засобами, часто мають набуті фактори ризику виникнення венозної тромбоемболії, всі можливі фактори розвитку тромбоемболії необхідно ідентифікувати перед та під час лікування Росталептом-Рота та вжити відповідних превентивних заходів.
Інші
Пацієнтам слід рекомендувати утримуватися від переїдання через можливість збільшення маси тіла.
Препарат містить лактозу, тому пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози не слід застосовувати препарат.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Під час лікування необхідно утримуватись від занять потенційно небезпечними видами діяльності, які вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Враховуючи те, що Росталепт-Рота впливає, у першу чергу, на центральну нервову систему, його слід з обережністю застосовувати сумісно з іншими препаратами центральної дії, такими як опіати, антигістамінні препарати та бензодіазепіни, а також з алкоголем через підвищення ризику седації.
Антагоністи дофамінових рецепторів підвищують ризик розвитку пізньої дискінезії.
Слід дотримуватися обережності при застосуванні препарату Росталепт-Рота одночасно з лікарськими засобами, що подовжують інтервал QТ, такими як антиаритмічні препарати класу Іа (наприклад квінідин, дизопірамід, прокаїнамід), антиаритмічні препарати класу ІІІ (наприклад аміодарон, соталол), з трициклічними антидепресантами (амітриптилін), тетрациклічними антидепресантами (мапротилін), деякими антигістамінними препаратами, іншими антипсихотичними засобами, деякими протималярійними (хініс та мефлоквін) та лікарськими засобами, які спричиняють електролітичний дисбаланс (гіпокаліємію, гіпомагніємію), брадикардію, чи такими, що пригнічують печінковий метаболізм рисперидону.
Росталепт-Рота зменшує ефект леводопи та інших агоністів дофаміну. Якщо така комбінація здається необхідною, зокрема в останній стадії хвороби Паркінсона, рекомендовано призначити найнижчу ефективну дозу для кожного типу лікування.
Фенотіазини, трициклічні антидепресанти, флуоксетин і бета-адреноблокатори можуть підвищувати концентрацію рисперидону в плазмі.
Топірамат помірно знижує біодоступність рисперидону, але не активну антипсихотичну фракцію. Однак клінічна значущість цієї взаємодії малоймовірна.
При одночасному застосуванні з карбамазепіном, іншими індукторами печінкових ферментів (у тому числі з препаратами, які метаболізуються за участю ферментів цитохрому P450) зменшується концентрація антипсихотично активної фракції (рисперидон та активний метаболіт) у плазмі крові (необхідна корекція дози у випадку відміни вказаних препаратів). При тривалому застосуванні карбамазепіну збільшується виведення рисперидону, при тривалому застосуванні клозапіну — зменшується.
При одночасному прийомі антигіпертензивних засобів можливе посилення гіпотензивного ефекту рисперидону.
Циметидин і ранітидин збільшують біодоступність Росталепту-Рота.
Амітриптилін не впливає на фармакокінетику рисперидону або активну антипсихотичну фракцію.
Еритроміцин, інгібітор печінкових ферментів ЗА4, не змінює фармакокінетику рисперидону та активної антипсихотичної фракції. Інгібітори холінестерази, галантамін та донезепіл не виявляють клінічно значущих впливів на фармакокінетику рисперидону та активної антипсихотичної фракції. При застосуванні препарату Росталепт-Рота разом з іншими лікарськими засобами, які значною мірою зв'язуються з білками плазми крові, клінічно вираженого витіснення будь-якого препарату з білкової фракції плазми крові не спостерігається.
Росталепт-Рота не виявляє клінічно значущих впливів на фармакокінетику літію, вальпроату, дигоксину або топірамату.
Прийом їжі не впливає на абсорбцію препарату Росталепт-Рота.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Рисперидон — це селективний моноамінергічний антагоніст з унікальними властивостями. Він виявляє високу афінність щодо серотонінергічних 5-HT2 і дофамінергічних D2-рецепторів. Рисперидон зв’язується також з a1-адренергічними рецепторами та з меншою афінністю — з H1- гістамінергічними та a2-адренергічними рецепторами. Рисперидон не виявляє афінності відносно холінергічних рецепторів. Хоча рисперидон є потужним D2-антагоністом, що пов’язують з його ефективністю щодо продуктивної симптоматики шизофренії, він не спричиняє значного пригнічення моторної активності та меншою мірою індукує каталепсію порівняно з класичними нейролептиками. Збалансований центральний антагонізм відносно серотоніну та дофаміну зменшує схильність до екстрапірамідних побічних ефектів і розширює терапевтичний вплив препарату з охопленням негативних та афективних симптомів шизофренії.
Рисперидон може спричиняти дозозалежне збільшення концентрації пролактину в плазмі.
Фармакокінетика.
Після прийому внутрішньо швидко і повністю всмоктується, швидкість і повнота абсорбції не залежать від прийому їжі. Відносна біодоступність при прийомі таблеток порівняно з розчином — 94%, абсолютна біодоступність при прийомі внутрішньо — 70%. Cmax досягається через 1–2 години. Швидко і добре розподіляється в організмі. Об’єм розподілу при досягненні фази плато становить 1–2 л/кг.
Частково метаболізується в печінці за участю ферментів цитохрому CYP2D6 з утворенням основного активного метаболіту 9-гідроксирисперидону, який чинить аналогічну рисперидону фармакологічну дію. Рисперидон і 9-гідроксирисперидон утворюють фармакологічно активну фракцію, стабільна концентрація якої досягається через 5–6 днів і T1/2 становить 20 годин.
Зв’язування з білками плазми становить 88% (рисперидон) і 77% (9-гідроксирисперидон). Виводиться переважно із сечею (приблизно 70%) і з фекаліями (приблизно 15%).
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості:
таблетки по 1 мг: таблетки продовгуватої форми, вкриті плівковою оболонкою, білого кольору, з роздільною рискою на одному боці;
таблетки по 2 мг: таблетки продовгуватої форми, вкриті плівковою оболонкою, від рожевого до рожевувато-оранжевого кольору, з роздільною рискою на одному боці;
таблетки по 3 мг: таблетки продовгуватої форми, вкриті плівковою оболонкою, жовтого кольору, з роздільною рискою на одному боці;
таблетки по 4 мг: таблетки продовгуватої форми, вкриті плівковою оболонкою, світло-зеленого кольору, з роздільною рискою на одному боці.
Термін придатності. 2 роки.
Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Умови зберігання.
Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °C.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 10 таблеток у блістері. По 2 блістери в картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Власником торгівельної марки і реєстраційного посвідчення є компанія «РОТАФАРМ ЛІМІТЕД», Велика Британія («ROTAPHARM LIMITED», GREAT BRITAIN).
Виготовлено:
«Біофарма Ілач Сан. ве Тідж. А.Ш.»/«Biofarma Ilaç San. ve Tic. A.Ş.».
Місцезнаходження.
Акпінар Мах. Фатіх Джад, № 17, 34885, Самандіра — Санджактепе — Стамбул, Туреччина/
Akpınar Mah. Fatih Cad. No : 17, 34885, Samandıra — Sancaktepe — Istanbul, Turkey.
Коментарі